В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Андрія Поповича

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Андрія Поповича — сержанта 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

Андрій Попович народився 10 лютого 1970 року в селі Ріпне, що нині входить до Дубівської громади на Калущині. Згодом жив із батьками в Рожнятові та навчався тут у школі. Фах здобував у Брошнівському училищі №9 — вчився на електрогазозварювальника.

У 1987 році його призвали на строкову військову службу, а після повернення з армії одружився та згодом двічі став батьком: мав сина і доньку. Певний час працював за кордоном. 

У 2005 році після важкої недуги померла дружина Андрія Поповича, а через сім років загинув у ДТП його син.

У 2016 році прикарпатець приймає рішення йти захищати Україну. Воював у Пісках, за що був нагороджений медаллю “Учасник АТО”. Вдруге пішов на фронт із початком повномасштабного вторгнення. Служив на Запорізькому напрямку. 

18 квітня 2022 року разом із побратимом потрапив під ворожий обстріл. Не дочекавшись режиму тиші, він повернувся на поле бою за трьома пораненими хлопцями. Але, рятуючи їх, і сам отримав важкі поранення. Тоді він потрапив до лікарні, але врятував життя двох побратимів.

Серце Андрія Поповича перестало битися 19 квітня 2022 року. Похований на кладовищі у Рожнятові.

Посмертно нагороджений орденом “За мужність” третього ступеня.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08