Інформатор Калуш

ДОЛИНА

В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Святослава Кондрата

Згадуємо Святослава Кондрата

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Святослава Кондрата — командира штурмового відділення військової частини А 7788, одного із засновників Івано-Франківського осередку громадської організації “Карпатська Січ”.

Святослав Кондрат народився 21 серпня 1997 року в Болехові. Закінчив Болехівський ліцей №1 “Академічний”. Під час навчання в школі був старанним учнем, душею класу, веселим, завжди на позитиві, ведучим шкільних та позашкільних заходів.

Під час Революції Гідності, ще учнем, проводив маніфестаційні ходи разом із студентами коледжу вулицями міста. Зірвав прапор партії регіонів, вважаючи її злочинною. 

Після закінчення школи вступив до Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника на державну форму навчання (факультет “Економічна кібернетика”). У 18 років добровольцем поїхав на схід України — селище Широкине біля Маріуполя, яке було найгарячішою точкою того часу. Був поранений. Згодом повернувся на навчання. У 2018 році успішно завершив університет, здобувши рівень бакалавра.

За два роки до цього Святослав став одним із співзасновників військово-патріотичної організації “Карпатська Січ” на Прикарпатті, яка займається націоналістичним, культурно-просвітницьким та військовим вихованням молоді. Як один з керівників організації та ветеран АТО він займався організацією військово-патріотичних вишколів для молоді. Їх пройшли сотні молодих хлопців та дівчат, велика частина з яких зараз гідно служать в Збройних Силах України, захищаючи нашу державу. Був постійним організатором турнірів та змагань для молоді з мініфутболу, шахів, змішаних єдиноборств. Хлопець виділяв особисті кошти на потреби молодих спортсменів.

Святослав Кондрат створив окремий туристичний клуб “Едельвейс”, що займався організацією некомерційних походів у гори, екологічною діяльністю та прищепленням любові до рідного краю. А також — розвивав культурний проект “Стилет та Стилос”, покликаний сприяти всебічному творчому й мистецтвознавчому розвитку молоді. Декламував власні вірші, особливо на патріотичну й військову тематику. Він став прикладом для молодого покоління, духовним авторитетом, який словом і ділом захищав інтереси нашого народу. 

У листопаді 2021 року виїхав на роботу в Польщу. А у новій фазі війни, коли тисячі українців рухалися в сторону Європи, Святослав Кондрат повернувся в Україну: пішки перейшов кордон і пройшов 20 км у сторону столиці аж до Мостиська, поки його не зустріли друзі. 

26 лютого 2022 року він вирушив на оборону Києва, Бучі, Ірпеня, Гостомелю… До останнього дня був тут розвідником, поки орки не відступили. Свій шлях із 7 квітня 2022 року продовжив на фронтах Херсонщини, Миколаївщини аж до визволення окупованих територій. Нагороджений грамотою та медалями. 

А далі — Харківщина, Бахмут, Запоріжжя. Був командиром мінометного взводу. Побував і на Бєлгородщині. “Бавована” там — це праця рук його побратимів по зброї.
 

Відтак стає командиром штурмового відділення спецпідрозділу “Ґерць”. 9 червня 2023 року приїхав з фронту у Київ на Міжнародний саміт “Україна – життя, Гідність, Перемога”. Вийшов на сцену і перед велелюдною аудиторією заявив:

“Хочу звернутися до всіх присутніх: допоки ми б’ємося на фронті, будь ласка, оберігайте наш тил. Неважливо, від якої країни чи організації йдуть нав’язування нам чужого – ми маємо зберегти сильну та консервативну Україну, це наш пріоритет. Тільки ми разом можемо збудувати ту країну, про яку всі мріємо”.

Як справжній бойовий командир він сміливо йшов попереду на найгарячіші позиції і вів за собою бійців… Він був відданим у своєму служінні українській справі. Він обрав шлях борця, був таким у всьому. 

У коротких проміжках між важкими боями в окопах воїн писав вірші. Ось рядки поезії «Не бійся», яка опублікована на сторінці хлопця 23 лютого 2023 року під час його перебування на окраїнах Бахмута:

Не бійся померти від вражої кулі,
Не бійся піймати ворожий снаряд.
Не страшно загинути в чистому полі,
Коли на могилі напишуть – Солдат! 

А бійся померти у злиднях й невдачах,
Бійся померти в ярмі москалів.
Бійся того, що не зможеш підняти
Синьо-жовтого стяга предків своїх.

Не бійся поглянути смерті у очі,
Не бійся зажати міцно курок.
Не страшно боротись за рідную хату
Життя дало нам хороший урок.

Страшно лиш бачити сльози жінок,
Бачити плач матерів й розірвані душі.
Страшно, коли уявляєш свій дім
В палаючім пеклі, де все у розрусі.

Не бійся ставати у лави Борців!
Не бійся приймати на себе удари!
Не страшно вбивати катів-ворогів,
Коли знаєш за що воювати, Солдате. 

Життя Святослава Кондрата обірвалося 20 червня 2023 року в Запорізькій області. У його останньому бою сили були нерівні… Як командир штурмової бригади він допоміг своїм побратимам, 30 бійцям, врятуватися, давши наказ відступити. Бо був переконаний, що командир має іти в бій першим, а  виходити з бою останнім. Рятуючи побратимів, він кинувся вперед та побіг далеко в степ, щоб відволікти ворога, але клятий дрон слідував за ним. Побратими побачили спалах і кинулися рятувати свого командира, але не судилися… встигли забрати лише знівечене тіло Святослава. 

Смерть Святослава потрясла всю патріотичну спільноту України. Адже побратимів він мав у кожному куточку України, які згадуватимуть його лише теплими словами. Вірний, надійний, товариський, справжній життєлюб – таким назавжди запам’ятають його не лише болехівчани, а й бойові побратими, які численно з’їхалися з найгарячіших точок фронту. Святослав був Лицарем сучасності на війні і у мирному життя, тим, хто може підтримати у будь-якій ситуації, тим, який знаходив вихід навіть у безвихідній ситуації. Був великою Людиною, гідним Українцем все життя, таке коротке, як спалах зірки. Святослав вірив, що перемога буде за нами!

Похований на кладовищі у місті Болехові.

Указом Президента України Володимира Зеленського від 24.11.2023 №777/2023 “Про відзначення державними нагородами України” посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

Нагору