“Як убезпечити дітей від куріння?” | Думки експертів

Підсумком матеріалів про куріння, які протягом місяця з’являлися на нашому сайті, став круглий стіл на тему «Як убезпечити дітей від куріння?». Ця дискусія стала не тільки своєрідним завершенням попередніх досліджень у нашому місті, але і важливою точкою дотику різних сфер впливу на молодь і пропаганду здорового способу життя.

Інформатор зібрав експертів за одним столом, щоб не тільки почути різні думки, але й знайти рішення, відчути вектор того, на що варто звернути увагу дорослим, щоб виростити здорове покоління.

Нашими спікерами стали психологиня Тетяна Стратій, вчителька ліцею №2 Ольга Мельник, вихователь молодіжного центру Володимир Шпагін, депутатка Калуської міської ради Алла Попельницька та представниця від молоді Юлія Процик.

Повний запис дискусії можна переглянути за посиланням. А Інформатор ділиться найважливішими тезами і висновками.

“Ми всі помилялися”

Так, справді, куріння вже багато десятиліть є великою проблемою суспільства. Тривалий час воно толерувалося в рекламі, в мистецтві, кіно та навіть мультфільмах. А ще — підсилювалося лобістами в урядах багатьох держав.Тютюновий лобізм — це один із методів тютюнової індустрії, який вона завжди використовувала і використовує донині.

Проте, часи міняються і тютюнова індустрія вигадує нові методи залучення населення, в першу чергу молодого. 

“Зараз реклами сигарет набагато менше щодо того, що було 5 чи 7 років тому. Зараз уже навіть зображення на пачках є певним викликом і страшно ту пачку брати до рук. І якщо говорити про куріння серед молоді, то куріння [сигарет] вже не є модним. Зараз більшість переходять на електронні сигарети й цієї реклами набагато більше. А поширення вже такої реклами відбувається шляхом «сарафанного радіо», тобто хтось попробував і розповів іншому”, — зазначила представниця від молоді Юлія Процик.

Відповідно до Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну, 62,5% дітей віком 13-15 років помічають рекламу у місцях торгівлі, а понад 81% — помічали, як хтось вживав тютюн на телебаченні, у відео або фільмах.

“Не лише шляхом сарафанного радіо, купа реклами електронних сигарет, викладка у місцях торгівлі, просування в інтернеті, ароматизовані добавки – все це є маркетинговими елементами заради приваблення, — каже Ольга Масна, менеджерка з комунікацій експертної ГО “Життя”. — Тютюнова індустрія витрачає мільярди доларів на просування своєї продукції, особливо серед дітей та молоді, які є вразливими категоріями населення, що піддаються впливу”. 

Реклама працює, але не так як ми думали

Більшість спікерів погодилася з тезою, що зараз реклами куріння стало менше. Проте, вона й надалі присутня в супермаркетах чи магазинах і залишається не врегульованою в локальних масштабах. На державному рівні спроби покращити ситуацію присутні, оскільки Україна стала на шлях реформ, які передують вступу в Європейський союз, і успішно корегує законодавство щодо вимог Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, ратифікованої у 2006 році, має важелі впливу регуляторними службами, системою податків тощо.

“11 липня 2023 року все ж таки набрав чинності закон України 1978 саме про «заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення». І, можливо, саме з огляду на те, що все ж таки прийнятий був цей закон, реклами значно поменшало. Погодьтеся, немає реклами ні на телебаченні, також такі компанії не можуть виступати спонсорами якихось подій”, — поділилася Алла Попельницька.

Реклама тютюнових виробів чи альтернативного куріння стала менш помітною за останні роки візуально, але не фактично.

«Більшість людей говорять, що є реклама, що це погано, але опускається ключовий механізм самого «запуску»: чого дитина починає курити? Часто діти наслідують своїх батьків. Як приклад: втомлений тато з сигарою сидить і курить, але каже, що це погано. Дитина чує слова, що це погано, але вона дивиться на тата і спрацьовують її дзеркальні нейрони. Мозок працює на те, що вона бачить. Тато курить й отримує задоволення. У результаті до чого дитина більше дослухається: до того, що тато каже, чи як себе поводить? Це пусковий механізм. І батьки можуть безмежно багато казати що «от, курити погано», але самим варто старатися хоча б курити не при дитині. Тоді шанс є», — ділиться Володимир Шпагін.

З цієї тезою погоджується і психологиня:

“Думаю, не підліток має цим перейматися. Тому що через певну незрілість своєї нервової системи в нього немає механізмів, як боротися з цим. Це має вирішуватися на якомусь такому етапі ще навіть попередження, профілактики. Батьки мають за цим дивитися, це контролювати. Діти справді наше дзеркало.

Реклама, якою б вона не була у фільмі чи деінде, буде позитивна та естетична. Це вже зараз, можливо, вона трошки інша й часом негативна. Але вона завжди мала позитивний меседж “прийшов – розслабився”. Тобто батьки мають редагувати своє дозвілля і розуміти, що вони дають приклад своїм дітям”.

Ольга Масна додає, що держава теж має захищати дітей та населення в цілому від залучення до куріння. Для цього необхідно посилювати антитютюнове законодавство та контроль за виконанням вже діючого.

“Ми не можемо перекладати всю відповідальність на батьків, особливо, коли йдеться про підлітків, які хочуть сепаруватися та більше піддаються впливу оточення та реклами“, — акцентує вона.

Підрезюмувала і певною мірою зауважила відмінний погляд Юлія Процик:

“Я хочу доповнити зі свого досвіду, що батьки мають дуже великий вплив. У мене в сім’ї не курить ніхто. Навіть не те що в сім’ї – в родині. Буквально ніхто. Тобто негативного прикладу до якогось моменту в мене не було. Тобто поки я не потрапила в уже інше коло спілкування. У моєму випадку це була якась така сепарація від батьків і спротив. Певна демонстрація. Звичайно, це було негативно“.

Розв’язанням цієї проблеми Юля вбачає зміну парадигми:

“Якщо популяризувати те, щоб підлітки не курили, то це треба впливати саме на оцей спротив і демонстрацію. Пояснити те, що, коли ти куриш, це має такий вплив. Треба змінити поняття спротиву. Тобто демонстративність — це коли ти не куриш. Я думаю, що тільки такий вплив може бути, бо інакше – чим більше ти підлітку забороняєш, очевидно, він каже “ні, я буду робити це навпаки”. Як на мене, це один єдиний варіант”.

Заборонити на місцевому рівні?

Майже у кожному магазині Калуша можна побачити стенд з нікотиновими виробами. Часто він може займати велику частину торгової площі, містити привабливі рекламні малюнки, яскраві кольори або різного роду підсвітку. Саме такі методи реклами, кажуть науковці, впливають на підвищення інтересу до куріння у дітей.

Якщо проаналізувати викладку нікотинових виробів у калуських магазинах, то можна визначити, що найчастіше їх розміщують так, щоб потенційним покупцям одразу було видно асортимент товару, особливо тим, які тільки зайшли в магазин, або проходять повз нього.

Детальніше про це ми писали у статті: Як реклама сигарет та нікотинових виробів впливає на дітей у Калуші?

На жаль, на місцевому рівні вплинути на таку рекламу в Калуші де-юре неможливо.

“Тобто ОМС як такого впливу на ці процеси не мають. На жаль. Ми можемо просто це підтримувати інформаційно, ми можемо якось брати участь в якихось акціях, заходах, але фіскально ми на жаль впливу не маємо”, — уточнила Алла Попельницька. 

Нагадаємо, що наразі МОЗ розглядає законопроєкт про заборону тютюнової викладки у місцях торгівлі. Також одним з найефективніших способів захистити дітей та молодь від залучення до куріння є зменшення цінової доступності. Задля цього необхідно підвищувати акциз на тютюнові та нікотинові вироби.

До речі, перші успішні спроби все ж таки є: 13 червня депутати під час пленарного засідання Київської міської ради ухвалили рішення заборонити продаж тютюнових та підакцизних товарів у тимчасових спорудах МАФах, зокрема, кіосках у столиці. А також упродовж наступних років суттєво зменшити у місті кількість таких споруд.

А 18 червня Верховна Рада прийняла законопроєкт № 10346. Під час голосування народні депутати відхилили 2 важливі правки про заборону торгівлі алкогольними, тютюновими та нікотиновими виробами в місцях торгівлі площею менше ніж 20 кв. метрів (це переважно кіоски), а також про заборону торгівлі в інтернеті такими виробами. Ці дві поправки були спрямовані на захист дітей та молоді.

Як бачимо, боротися з курінням можна. На державу потрібно впливати та вимагати повної заборони реклами, оскільки тютюнова індустрія полює на наших дітей.

Для цього варто об’єднуватися з однодумцями й пам’ятати, що так ми даємо шанс наступним поколінням на здорове майбутнє.

Остап Микитюк

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08