Театральні прем’єри у Калуші, це зажди неповторність і повні зали вдячних глядачів.
Ділиться Інформатор.
У неділю, 23 червня, у Концертному залі на вулиці Шевченка, 11 відбулося одразу дві прем’єри — місцевого театру “ЛюбАрт” та львівського театру “Світлотінь”.
“Ми сьогодні пропонуємо вам експеримент. Але експеримент не в тому, що ми щось будемо таке робити, що нікому не зрозуміло. Наш експеримент полягає в тому, що ми хочемо говорити про нас, про наші ідеї. Наша притча про традицію, яку треба берегти, про рід який треба берегти, про сучасну сім’ю, про чоловіка який взяв на себе зобов’язання тримати небо. Чи варто цей обов’язок робити, як його розділити з сім’єю? Чи ти будеш сім’ї прислуговувати, чи ти маєш во ім’я тої великої ідеї забувати трохи про сім’ю? І чим це все може скінчитися — про це ми будемо грати на сцені для вас”, — поділась на вступному слові режисерка Люба Липовська.
А далі — у залі згасло світло і почалась магія театру…
“Той, що тримає небо” — це нова п’єса Ігоря і Люби Липовських. Цього разу автори (як і в деяких інших п’єсах) знову піднімають споконвічну тему — співіснування поколінь. Сюди ж варто додати ще і про конфлікт поколінь, і відчуття обов’язку, і вибір цінностей, і… можна перелічувати ще багато екзистенційних “і”…
Головний герой Той, що тримає небо отримав у спадок від свого батька “роботу”. Він беззаперечно приймає цю ношу. І змушує прийняти її й свою сім’ю — дружину, сина і доньку. Але, в кожного своє бачення стосовно цього:
Згодом дружина Того, хто тримає небо тоне в рутині, стає нещасною, самотньою жінкою, яка усе ще прагне кохання, уваги і турботи. Все що у неї залишилось, це спогади минулих днів, і бажання вирватись з замкнутого кола життя, учасницею якого вона стала. Спершу вона боїться визнати останнє, пручається, намагається втримати контроль, але коли бачить, що головною цінністю чоловіка є не вона, а його робота… то терпіння розбивається, як кришталевий бокал.
Поки головний герой тримає небо, довкола нього вирує життя — син прагне уваги й підтримки, донька досліджує світ і віддалилась, дружина згодом рятується інтрижкою антагоністом, який насправді й не антагоніст.
Він же не взмозі зробити нічого з фактом, що його сім’я руйнується, а заразом і зникає сенс життя, бо обов’язок покладений на нього попереднім поколінням засліпив його.
Врешті донька повертається до батька, щоб сказати йому, що існують інші точки зору, що насправді небо тримається самотужки, що увесь цей час він міг бути ким завгодно, а головне люблячим батьком, коханим чоловіком, чиїмось другом. І просто міг прожити своє життя цікавіше. На додачу до цих слів вона показує власним прикладом, що можна жити, а не слідувати чиїмось очікуванням.
Той, що тримає небо. мимоволі втрачає все і стає Абсолютним ніщо.
В цій притчі авторами дуже чітко озвучено ідею причинно-наслідковості. Кожна наша дія, впливає не тільки на нас самих, але й на тих, хто поряд. Й інші люди падаючи, не завжди падають поряд як доміно, а розлітаються як каплі чи втікають як хвилі від тієї точки де камінь зльоту торкнувся води.
Гра акторів театру “ЛюбАрт” вкотре зачаровує, змушуючи на одному подиху відчути виставу, відчути задум автора і режисера, й задуматись над справді важливими темами.
Проте. на цьому театральний вечір не закінчився. Після антракту на сцену вийшли актори львівського театру “Світлотінь” з виставою американського драматурга Дона Нігро “Звірячі історії”. Перед нами розкрились десятки героїв-тварин, які переживають самоусвідомлення, які наділені людськими рисами, подекуди більше ніж самі люди. Тут і кажан, який переживає тотальну самотність, і бурундук з біполярним розладом, і двійко папуг з розбити серцями, й індичка, яка має мрію… перелічувати всіх доволі складно. Проте, хочеться оцінити акторську майстерність юних львівських акторів — вона зайвий раз доказує, що для того, щоб називати себе акторами не обов’язково мати диплом, головне — мати віру, силу і любов до справи, яку ти робиш.
Остап Микитюк
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
