У Facebook ворожі боти поширюють інформацію із закликом до іванофранківців виходити на мітинги. Це відбувається через рекламні дописи, в яких нарікають на різноманітні проблеми та іншу “зраду”. А мета — підірвати моральний дух українців.
Ділиться Інформатор, покликаючись на Фіртку.
Завдання таких дописів — викликати емоції, ставити реакції та писати гнівні коментарі (що робити непотрібно, аби не популяризувати їх). Водночас такі дописи, хоч і написані українською мовою, але видають себе недоліками перекладу.
Ось приклад: ворожі боти поширюють у Facebook заклики до проведення мітингу й кличуть на них іванофранківців. Як бачимо, російське слово “отрожает” боти переклали на “відображає”, а у зверненні використано слово “городяни”, що і є очевидним доказом, що такі повідомлення йдуть з росії.
Про дотичність до таких повідомлень ворожих ботів також свідчить фейкова сторінка, з якої цю інформацію поширюють.
На що насамперед звертати увагу, щоб не вестись на маніпуляції у соціальних мережах? Ось ключові поради:
- Заголовок
Неправдиві новини часто мають яскраві та емоційні заголовки, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо, читаючи заголовок, він видається за межами реальності, то, найімовірніше, так воно і є.
- Хто є автором публікації
Чи реальна він — особа? Чи можна йому довіряти?
- Придивіться до помилок
Зазвичай у фейкових новинах допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.
- Перевіряйте факти
В основі неправдивої інформації завжди лежить факт, який можна перевірити.
- Звертайте увагу на емоційну лексику
Часто її присутність у тексті свідчить про неправдивість інформації. Заголовки, що апелюють до емоцій (на кшталт “пекло”, “напасть”, “смерть” – теж одна з ознак брехні). Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.
Пам’ятайте: багато з того, що користувач бачить у Facebook, залежить від його попередніх дій (що він вподобує, прокоментує та поширює). Тому, коли ви бачите у стрічці ту чи іншу інформацію, яка здається вам підозрілою, то, насамперед, проаналізуйте, як ви взаємодієте з дописами у соцмережі. Адже саме так і формується “інформаційна бульбашка”: ви самі вибираєте, як взаємодіяти з контентом. Не дайте скористатись цим професійним маніпуляторам.
Також рекомендуємо споживати новини з перевірених медіа, але при цьому пам’ятайте, що помиляються усі, тому будь-яку інформацію треба фільтрувати й перевіряти.
- Блокуйте і скаржтеся
Коли бачите у своїй стрічці відверту дезінформацію — заблокуйте такий допис і поскаржтеся на нього або спростуйте у коментарях. Водночас — не вступайте у політичні дискусії й гнівні розмови, адже адекватної реакції й конструктиву від провокаторів не буде.
У наш час свідоме споживання й відповідно поширення контенту стало необхідністю — український реципієнт став збудженим та заляканим, а тому виникла ще більша потреба у виробленні критичного мислення та перевірці інформації.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
