Сьогодні, 28 червня, в Україні відзначається 28 річниця прийняття Конституції незалежної України. Втім, це не перша конституція в історії нашої держави. Вважається, що саме українська конституція є однією із перших у світі. Чи є доля правди в цьому? Де ж було прийнято конституцію і яке відношення до цього має Степан Бандера?
Ділиться Інформатор
Конституція є Основним Законом будь-якої незалежної держави. В ній закріплено основи державного устрою, виборчої системи, порядок та принципи функціонування органів влади, а також права та обов’язки держави та її громадян.
Як нормативно-правовий акт, конституції поділяються на дві групи – писані та неписані. Писані формуються у вигляді юридичних документів, які у свою чергу можуть бути кодикіфованими (єдиний систематизований акт (збір)), а також некодифікованими (сукупність кількох документів).
Україна, як і більшість держав світу мають писані кодифіковані конституції.
Історичні витоки першої української конституції
Вважається, що Конституція Пилипа Орлика є першою у світі. Вона була прийнята 16 (5) квітня 1710. Станом на той час, помер Іван Мазепа, а гетьманом (у засланні) було обрано Пилипа Орлика. Договір між гетьманом та козаками був укладений біля м. Бендери, що у Молдові. Саме тому конституцію Пилипа Орлина часто називають Бендерівською конституцією.
Тут слід зауважити, що досить часто Бендерівська конституція плутається із прізвищем Степана Бандери. Але Конституція Пилипа Орлика була прийнята у молодовському місті БЕндери, а ідеолог українського націоналістичного руху ХХ ст. носив прізвище Бандера
У історіографії знаходимо й інші назви – “Хартія”, “Угода”, Проте, офійна назва нормативного документа – “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”. Документ було підписано гетьманом Пилипом Орликом та представником від козаків – кошовим отаманом Костем Гордієнком.
Більшість науковців вважає її першою у світі. Фактично так і є, адже “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького” вперше в Європі обґрунтували можливість існування парламентської демократичної республіки.
Якою мала бути Україна відповідно до Конституції Пилипа Орлика
Документ складається з преамбули й шістнадцяти розділів. Згідно з ними, чітко визначалися корднони держави, відповідно до Зборівського договору 1649 р., які гетьман зобов’язувався оберігати. Україна проголошувалася демократичною, парламентською республікою під протекторатом Швеції.
Законодавча влада надавалася Генеральній Раді, що виконує роль парламенту. Найвищу виконавчу владу мали гетьман разом із Радою генеральної старшини, а всі юридичні справи належали до юрисдикції Генерального суду. Панівною релігією у державі встановлювалося православ’я та заявлено про відновлення автокефалії. Варто відзначити, що у питаннях релігії, Україна підпорядковувалася Константинопольському, а не московському патріархату.
Історичне значення Бендерської Конституції
Цей документ вважається пам’яткою української політико-філософської та правової думки, першою сучасною конституцією та основою багатьох світових конституцій, історики вважають його першою Конституцією України. По-перше, документ був прийнятий для усієї України, а не лише на територію Війська Запорізького. По-друге, українська конституція була прийнята за 77 років до прийняття Конституції США (1787 р.), за 81 рік до Травневої конституції Польщі (1791 р.) та за більш ніж півтора століття до прийняття Конституції Канади (1867 р.)
Чи є Конституція Пилипа Орлика першою у світі?
Однозначно сказати неможливо, однак однією із перших — без сумніву. У будь-якому випадку наша конституція є старішою за Конституцію США, Польщі та Канади. Однак, якщо проаналізувати, то перед Бендерівською конституцією у світі були прийняті принаймні три конституції. Про які держави йде мова?
Фактично, однією з найранніших зразків найвищих нормативно-правових актів держави (конституцій) була грецька конституція Солона, прийнята на початку VI cт. до н.е. Після неї можемо пригадати Конституцію сімнадцяти статей, прийняту в Японії близько 604 р. Третім зразком конституції була Конституція Сан-Марино, прийнята у 1600 р.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08