Історія зберегається у кожного з нас — у спогадах, пам’яті та особливо в родинних альбомах. Саме вони, окрім історії життя певної родини передають плин життя села чи міста у певну історичну пору. Сьогодні, ми повертаємося із особливим історичним матеріалом, який чекав на публікування більше ніж півроку. Він буде наповнений низкою унікальних світлин нашого міста другої половини ХХ ст.
Ділиться Інформатор.
Матеріал, який чекав на опублікування довгих 7,5 місяців. Розповімо коротко передісторію. У листопаді 2023 р. ми опублікували матеріал про калушан, які рятували євреїв у роки Другої світової війни. Серед них була родина Довбенків, яка пізніше виїхала до Польщі. Згодом, після прочитання статті, ми отримали коментар від Антоніни Довбенко, яка подякувала за цікавий матеріал і зазначила, що це її родичі.
До теми: “Калуський список Шиндлера”: калушани, які були визнані Праведниками народів світу | Частина перша
“Калуський список Шиндлера”: калушани, які були визнані Праведниками народів світу | Частина друга
Довго не думаючи, ми вирішили спробувати налагодити контакт із нею і дізнатися чи не має у неї старих фото Калуша. На щастя, у той день, ми потрапили у самісіньке яблучко. Та таке яблучко, шо показуємо вам сьогодні унікальні фото нашого міста другої половини ХХ ст., що збереглися у родинному архіві Антоніни Довбенко. Навіть не знаємо, з чого розпочати.
Міський пляж на Загір’ї
Розпочався липень — сезон пляжів та відпусток. Тому й розпочинаємо нашу історичну екскурсію із калуського пляжу. Так, вам не почулося… у Калуші був свій пляж, а саме на водоелектростанції, що на Загір’ї. Дещо раніше, ми публікували історичний матеріал про відкриття у Калуші електровні у 1924 р. Сьогодні ми покажемо її із дещо іншої сторони. Пані Антоніна розповіла, що саме тут біля водоелектричної станції, що знаходиться на Загір’ї в середині 50-их рр. був міський пляж.
Міська “електровня”. Калуш, ж/м Загір’я, друга половина 1950-их рр.
До теми: Як у 1924 році відкривали водоелектричну станцію в Калуші
Вище водоелектричної станції на Загір’ї, поблизу теперішнього будинку, де проживають ВПО, розміщувався дитячий садок. Публікуємо світлину із цього дитсадка, яке нам люб’язно надала пані Антоніна Довбенко.
“Тут, де будинок, у якому живуть переселенцям то там був дитячий садочок. У тій річці діти купалися. “, – ділиться пані Антоніна
Калуська гастрономія 1950-их рр.
Свого роду цікаві і досить унікальні фотографії із магазинів Калуша. На жаль, пані Антоніна не змогла згадати, що це за магазини, але сам факт фіксації інтер’єру калуських продуктових магазинів 1950-их років вже є цінним матеріалом:
Прилавки в цілому забиті продуктами. Серед них – консерви, цукерки, закрутки. Звісно ж куди у радянському союзі без “біленької”, яка гордо стоїть за прилавком – близько 10 пляшок нарахували. В той же час, цікавим є той факт, що окремо виділено відділ на “Кондитерські вироби” і їх в цілому вдосталь.
Рухаємося далі. На фото вище, бачимо велику д.жину різноманітних консерв – на будь-який смак. Питання виникають стосовно відділу ковбаси, яка “гордо” прикрита фіранкою. Чому ж? “Ковбаса по 2.20 кончілась”? Можливо просто прикрили, щоб не потрапляло сонячне світло і не літали мухи або десь гуляє Мурчик, який не проти поласувати ковбасою. До того ж для ковбаси потрібні холодильники.
Це не все, якщо ж і дефіцит ковбасних виробів у Калуші у 1950-их можливо був, то точно не було дефіцито вино-горілчаних виробів. Це засвідчує фотографія нижче:
Ще більшим здивуванням для нас було побачити саме приміщення гастрономії. Тут вже доволі важко зрозуміти, де саме зроблене це фото та й сама пані Антоніна не пригадує. Зверніть увагу на чистоту в магазині та навколишньої території:
Ось таким видалося життя калушан у середині ХХ ст. Ми не прощаємося із вами, адже на вас чекає друга частина фотоісторії, де ми покажемо ще більш унікальні кадри – “зеленого” леніна, столову у центрі міста та науковців калуського інституту галургії.
Далі буде…
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08