Заварюйте чашку чаю, беріть солоденьке та вмощуйтеся зручніше. Ми продовжуємо історичну мандрівку Калушем. Сьогодні покажемо вам “зеленого” Леніна, нескінченні паради та калуський інститут галургії.
Ділиться Інформатор.
Перед вами продовження статті: Міський пляж, лєнін та конопляні вироби | Фотоісторія Калуша другої половини ХХ ст. | Частина 1
“Зелений” ленін та нескінченні паради
Після звільнення Калуша від німецьких окупантів, із 30 липня 1944 р. у Калуші було встановлено окупаційний режим “червоних совітів”. Тому не важко здогадатися, що комуністи і у нашому місті вліпили пам’ятник лєніну. Проте не просто вліпили де-небудь, а в самому центрі міста — на площі Героїв. Зрештою й світлин пам’ятника фактично зовсім немає. Не рахуючи старенької світлини, поміщеної у книжечку про історію міста і видану напередодні розпаду радянського союзу
Зараз не про це. Ми, показуємо вам досі невідому й унікальну світлину нашого міста із пам’ятником леніна. Антоніна Довбенко зауважує, що світлина зроблена десь приблизно у 1955-1956 рр.:
Цікавий ракурс фото, адже на задньому плані можемо побачити місце розташування однієї із місцевих кав’ярень. Бачимо велику зелену зону навколо пам’ятника. Здається нічого, але підсвідомо це дає розуміння, нібито срср дає “світле майбутнє” для своїх громадян. Але це не так… Хоча плюсик у карму тогочасним комунальникам можна зарахувати, бо зелені насадження у місті присутні. Клумби охайно підрізані. Навіть якісь дерева ростуть.
Збереглися й в архіві фото демонстрацій, що проходили вулицями міста у середині ХХ ст. Демонстрації прихильності народу до комуністичної партії в срср були не рідкістю. Особливо часто такі демонстрації проводилися 1 травня (День праці) та 25 жовтня (7 листопада – Жовтневий переворот). У наші руки потрапила світлина першотравневої демонстрації у Калуші на тогочасній площі Леніна, що датується приблизно другою половиною 1950-их рр. :
“Весь парад йшов по Леніна, до площі Героїв, до Шахтарської”, – розповідає Антоніна Довбенко.
Спочатку, ми думали, що то сучасна вулиця Чорновола, якщо врахувати паркан у лівому нижньому кутку, але зіставивши даний паркан із парканом біля Мінералу того часу, виявилося, що це не зовсім вулиця Чорновола.
Більш глибший аналіз фото дав підстави говорити про те, що це все ж таки площа Героїв, що тоді носила назву Леніна. Зверніть увагу на верхній лівий кут. Чи не нагадує це вам початок вулиці Грушевського?
Співставлення фото дають підстави підтвердити, що хода проходила площею Героїв.
Ми не завершуємо тему радянських демонстрації, бо показуємо вам ще одну унікальну світлину, радше за все вже із жовтневої демонстрації. Дане фото теж зроблене у другій половині 1950-их рр.:
Калуш, сучасна вулиця Чорновола. Друга половина 1950-их рр.
Якщо із попередньою фотографією ми розібралися. То ця фотографія найбільше завела у глухий кут. Спочатку здалося, що це вулиця Бандери, але вона є більш крутою, ніж нахил на фото. Пізніше схилялися до варіанту площі Героїв, однак, де там могла бути столова — невідомо. Навряд чи у самому центрі Калуша відкрили столову.
Натомість, Антоніна Довбенко каже, що то сучасна вулиця Чорновола. Її версія виглядає найбільш правдоподібною, бо там швидше відкриють столову для працівників калуського ТЕСПу, ніж на площі. Якщо краще роздивлятися фото, то видно бруківку. В той час сучасна вулиця Чорновола була забрукована.
Будинок культури для хіміків
Якщо простувати далі вулицею Чорновола в сторону стадіону “Хімік”, то можемо натрапити на палац культури “Мінерал”, збудований для потреб калуських хіміків. Маємо у нашій колекції фото ПК “Мінерал”, що було зроблене влітку 1982 р.
На фото видно, що навколо “Мінералу” вже не має паркану, що був у середині 1960-их рр. Тут вже проглядається більш сучасний вигляд палацу культури, який знайомий усім нам. Звісно ж живою фотографію роблять саме люди. Бачимо й автівки калушан того часу. Одразу в очі потрапляє ЗАЗ.
Калуська галургія
На вулиці Гастелло 5-А (сучасна вул. Фабрична) розміщується Калуський інститут галургії. Тоді це Калуський науково-дослідний філіал Всесоюзного науково-дослідного і проєктного інституту галургії.
“Я вам хочу сказати, що нас там працювало 250 чоловік із вищою освітою. Це дуже цікава історія для Калуша.”, — ділиться пані Антоніна.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08