Колись ця річка була чистою та прозорою, але з часом перетворилася на забруднений потічок із нечистот і відходів. Кілька останніх днів від неї віє неприємним запахом, що особливо дошкуляє людям, які живуть неподалік.
Інформатор сьогодні вирушив на берег Сівки, адже напередодні отримав кілька повідомлень від мешканців міста із проханням “підняти це питання”.
Нині Сівка у Калуші — це яскравий приклад занедбаного природного ресурсу… Віддає від неї дійсно неприємно, та і зовнішній вигляд бажає кращого. Наживо це можна побачити у нашому відео в телеграмі Інформатора.
Калушани твердять, що “пахне” від річки вже зо два тижні. Щоправда, якщо раніше це було лише періодично, то днів три — через запах не відчиняють удома вікон, особливо — ввечері.
“Ми проходили повз річку якнайшвидше, щоб не відчувати запаху, — зізнається Наталя, яка живе неподалік. — Живу трохи далі, але навіть на відстані чуємо цей сморід“.
Її слова підкреслюють, як сильно річка впливає на якість життя мешканців.
Інший житель міста, Роман, додає:
“Чому ж місцеві майже не реагують на занедбаний стан річки? Якби тут була зона для дітей і спортсменів, люди б частіше помічали проблеми і намагались їх вирішити“.
Роман вважає, що відсутність доступу до річки та можливостей для відпочинку робить проблему менш помітною.
На фото видно, що річка Сівка прихована від погляду через густі зарості. Відсутність належного догляду призвела до того, що рослинність настільки розрослася, що ускладнює огляд та доступ до води.
Трохи історії
У 19 столітті і пізніше великі міста, такі як Львів і Київ, почали заховувати річки в підземні колектори через сильний сморід і відсутність місць для утилізації сміття. Річка Полтва у Львові, що протікає під містом, і річки Глибочиця та Клов у Києві – це яскраві приклади того, як інтенсивна урбанізація призвела до втрати природних водних артерій. Вони стали частинами міської каналізації, а їхні води забруднюються і фільтруються за межами міст.
Такий вигляд має річка Полтва під Оперним театром.
Однак є позитивні приклади відновлення річок, які стали успішними проектами для міст. Наприклад, у Сеулі річка Чхонгечхон була відновлена, що покращило якість повітря, температуру навколо і стало притоком туристів. Сеул зміг перетворити забруднену водну артерію на важливу частину міського простору, що позитивно вплинуло на життя мешканців.
Такий вигляд має річка Чхонгечхон в Сеулі після відновлення
В еру, коли помиї вже не скидають у річки, як раніше, важливо звернути увагу на відновлення водних ресурсів. Річка Сівка не була захована під землю, тому місто має шанс повернути її колишню красу і створити нові можливості для відпочинку. Це може стати частиною екологічно чистого середовища та покращити якість життя в Калуші.
Калушани — за збереження річки
Місцеві жителі згодні, що створення зони відпочинку біля річки принесло б користь усім, зокрема самій річці та її мешканцям.
“Якби тут зробили зону для дітей, спортсменів та інших бажаючих – новий простір для відпочинку – люди частіше помічали б забруднення річки і активніше реагували б на скидання сміття та запах навколо“, – вважає Роман.
Місцеві жителі річки
Такий вигляд на річку бачать перехожі, які йдуть по вулиці.
Однак, першочергово необхідно провести очищення річки та прибережної території. В деяких місцях береги укріплені камінням, а в інших заросли хащами, що ускладнює доступ до річки і огляд її стану. Перш ніж планувати нові зони для відпочинку, необхідно забезпечити належний догляд за річкою та її околицями, щоб зробити їх приємними і безпечними для мешканців Калуша. До війни деякі кроки в цьому напрямку в місті робили. А що ж тепер?
Наступного тижня Інформатор спробує розпитати посадовців міської ради, чому річка має такий запах і вигляд зараз, чи планують тут щось робити та які загалом перспективи у Сівки.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
