Науковці, що працюють над історією калуського замку хочуть встановити інформаційні стенди на місцях розташування веж старостинського замку.
Ділиться Інформатор.
Фактично визначили їх місце. Розмірковують над тим, щоб людина, підійшовши до розташування однієї з веж, могла прочитати на інформаційному стенді про її історію:
“Фактично ми дійшли до того, що вимальовуємо вежі, а також частокіл, який мав бути за стіною. Це вже можна говорити про фортецю, бо має всі атрибути – були вежі, був редут. Центральний редут був на вулиці Підвальній. Були ворота, брама. Тобто зараз ми вимальовуємо стіни і вежі. Якщо ми будемо підходити до якоїсь з цих веж, то там має стояти стенд. Щоб під час екскурсії ми могли підійти до стенду і екскурсовод міг детальніше про це написати”, – розповідає Богдан Яневич
Богдан Яневич розповів про розташування й інших веж калуського старостинського замку:
“Кутова вежа, про неї всі говорять, то була біля костелу, вище пам’ятника Шевченку в кутику біля дороги. Друга вежа вверху була вище церкви Архистратига Михаїла (йдеться про стару церкву, що була до теперішньої церкви Святого Архистратига Михаїла і розташовувалася на сучасній вулиці Бандери – ред) як йдемо до парку. Іншу вежу нам важко зорієнтуватися де вона була. Можливо пізніше дізнаємося. Фактично то була не вежа, то був редут. Тут на Підвальній теж була вежа, місце складно знайти де була вежа. Тут посередині то нижче ресторану “Асторія” десь вибрати місце. Інша вежа – то кут вулиці Дзвонарської та Підвальної. Ми мусимо знайти місце і десь поставити стенд. Такі атрибути повинні бути. Замчище вимальовувалося ще в часи Грабовецького – всередині на підвищені між костелом і церквою і вони менше більше зрозуміли з люстрацій, як воно могло виглядати. То лише припущення із опису словесного.”
Науковець стверджує, що необхідно шукати схематичні зображення в архівах, зокрема віденському, краківському, львівському. Це необхідно аби більш детальніше і повно розуміти як могло виглядати замчище у Калуші. Після засідання присутні відправилися до місця замкової вежі, щоб оцінити можливість встановлення інформаційного стенду, який би розкривав її історію. Богдан Яневич зауважив, що на площі, де зараз пам’ятник Шевченку був колись цвинтар, про який теж варто написати на стенді:
“Треба врахувати то, що тут був цвинтар. Ми так само то мусимо писати, що був такий цвинтар.”.
Водночас, це за словами науковця, вартує окремого дослідження. Леся Кирилович зробила припущення, що інформаційну табличку сілд розміщувати ближче до костелу:
“Якщо ми говоримо, що цвинтар був прив’язаний до костелу, то табличку треба ставити ближче до костелу.”
Богдан Яневич звертає увагу, що місце старого костелу мусило знаходитися поблизу нового, адже колись нові будівлі будували поблизу старих
“Ми приблизно визначили місце старого костелу з Гаталевичем, зіставивши карти. Як я собі то уявляю? Був старий костел і будували новий, то значить один коло другого десь недалеко. І він намальований ближче до пам’ятника Шевченка. Тут за першим костелом був паркан і були ворота і була навіть альтанка, де тримали амуніцію. Зразу за нею жив ксьондз. Саме замчище виходить дуже велике, ми не сподівалися на таке. Двір дуже величезний.”, — підсумукав калуський науковець.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
