Омбудсман Лубінець попередив про загрозу дивного руху, що намагається заблокувати діяльність органів влади під час війни та отримати дані про розташування блокпостів, енергетичних об’єктів та бомбосховищ. Що відомо про рух Живих людей, які відмовляються від громадянства та документів.
Інформатор розповідає.
З 2017 року у пострадянських країнах існує рух “живих людей”. Адепти відмовляються від громадянства, документів і заперечують державу, активно атакуючи її тисячами паперових запитів. З часом українські спецслужби почали звертати увагу на цю діяльність. Розглянемо, що таке рух “живих людей”, які його небезпеки та мета.
Жадібність очікувань. Як організатори долучають до “живих людей” нових адептів
У травні 2017 року в російському Сургуті колишній власник компанії з ремонту оргтехніки Антон Булгаков проголосив себе “представником живої народженої людини” і поставив перед собою амбітну мету: уникати сплати комунальних послуг, штрафів і податків. Результати не забарилися: через рік Булгаков був поміщений до психоневрологічного диспансеру.
улгаков почав заявляти, що ніби то на кожну людину при народженні заводиться рахунок на 650 тисяч доларів, і єдиний спосіб отримати ці кошти – оголосити себе “живою людиною” через “волевиявлення” у вигляді листа до будь-яких держорганів. Тоді ж преса країни-агресора почала активно писати, що послідовники Булгакова вдаються до “бюрократичного спаму”. “Живі люди” масово розсилали листи з вимогами не надсилати їм рахунки та заяви, що не бажають платити борги.
У який саме момент явище перекинулося на територію нашої держави говорити складно. Але останні 4 роки “живі люди” час від часу фігурують у зведеннях СБУ та поліції. Як правило, у центрі уваги співпраця конкретних представників руху з російськими спецслужбами. Так, у травні в Запорізькій області було взято під варту членів руху, які, за даними правоохоронців, перешкоджали мобілізації. Затримані – учасники спільноти “Багнет нації”.
Голова облуправління поліції Артем Кисько у Facebook, коментуючи рішення у вигляді арешту без застави для місцевих учасників руху назвав організацію “породженою ворогом”.
Сайт організації “Багнет нації” є блогом користувачів на майданчику blogspot. Цікаво, що гостям сайту одразу пропонують заповнити лист за зразком і відправити його на підтримку членів руху до ряду інстанцій, включаючи Офіс Омбудсмана. Але ж який насправді масштаб подібних розсилок?
На початку липня омбудсман Дмитро Лубінець на великій прес-конференції, присвяченій темі звільнення полонених, зробив заяву про діяльність в Україні організації “живих людей”.
“У нас є громадські організації, які заперечують Україну як державу, заперечують державні органи. Деякі люди себе навіть не вважають громадянами України. Так звані “живі”. Вони звертаються до органів влади, ті не дають їм інформацію, і вони звертаються до нас за захистом їхніх прав. Коли ми отримали за місяць тисячі звернень, проаналізували їх. Вони цікавляться розташування блокпостів, енергетичних об’єктів, бомбосховищ. У мене це викликало питання”, – заявив омбудсман.
Раніше, коментуючи цю тему, в Уповноваженого заявляли, що “така практика поширилася після повномасштабного вторгнення у 2023-2024 роках”. Тобто саме у цей період держоргани почали отримувати однотипні повідомлення.
Також наводили і спільні риси таких “паперових терористів”. Зокрема:
- Заперечення державності України та непокора держорганам;
- Відмова від ідентифікації себе як громадян України, визнання себе особами без громадянства;
- Листи, сформовані по шаблонах;
- Ведення Youtube-каналів зі значною аудиторію, через які вони закликають до повалення конституційного ладу.
Листи від таких людей зазвичай однотипні та містять вимогу надати однакову інформацію.
“Кількість таких листів протягом певного часу може бути більше тисячі! Яскравий приклад – 891 запит на інформацію протягом двох робочих днів направила одна особа до органу місцевого самоврядування, а надалі ця цифра збільшилась до 1497. До Офісу Омбудсмана лише за перший квартал 2024 року надійшло 268 звернень від таких людей. Ця кількість фактично може блокувати роботу державних органів! Що є зловживанням правом на інформацію та звернення!”, – йшлося в повідомленні.
Діяльність “живих людей”, яку багато хто міг навіть не помічати, минулого року стала предметом петиції. Тоді вимогу заборонити діяльність організацій, що заперечують державу та органи влади, підтримали 1681 особа.
“Живі люди” вірять, що зможуть уникати підкорення державним законам, пройшовши процедуру ініціації — опублікувавши “волевиявлення” у вигляді звернення до будь-якого органу державної влади. Копію такого листа вони потім намагаються використовувати як посвідчення особи.
На цьому етапі держоргани отримують перший “удар” з паперових документів. Міськрада, Верховна Рада чи навіть найменший ЖЕК можуть опинитися свідками та адресатами “волевиявлення” чергового користувача TikTok, який щойно вирішив “вийти з матриці”.
У мережі можна знайти безліч прикладів волевиявлень, складених у схожій стилістиці. Наприклад, Ірина з Білгород-Дністровського пише міськраді “Волевиявлення Живої Людини про отримання Правового документа”.
Юридична практика: як українські суди ставляться до “живих людей”
При вивченні справ з “живими людьми”, які заперечують державу, особливо цікаво дізнатися, як суди реагують на їхні аргументи, адже вони часто посилаються на Конституцію та міжнародні акти. У реєстрі судових рішень є справи, де фігурують “живі люди”. Наприклад, у 2022 році Люботинський суд залишив без руху справу, де позивач намагався довести, що він є “живою людиною”.
Інша, більш серйозна справа, стосується військовослужбовця, якого судять за загрозу насильством. Справу ще не завершено, але обвинувачений, відмовившись від адвоката і заявивши себе непідсудним, навряд чи отримає виправдувальний вирок.
Трапляються й трагічні випадки. Наприкінці грудня водій з Одещини стверджує, що він “суверенний, живий чоловік”, і його не можна тримати під вартою. Тим не менш, суд, побачивши ризик втечі, призначає тримання під вартою. Водія визнали винним у смерті пішохода, проте він визнав провину і покаявся, не ставши використовувати аргументи “живої людини”.
Адвокати пояснюють таку поведінку “гібридним” сприйняттям прав людини, коли особи вибірково визнають закони.
“Вони підмінюють поняття. У праві є чіткі визначення: “громадянин”, “не громадянин”, “обличчя без громадянства”, є чіткі юридичні терміни, визначальні слово “людина”. Їхнє трактування не підпадає під загальноприйняті, вироблені в ході історії людства норми права. Існує поняття держави, форм держави, форм влади. Вони хочуть бути поза міжнародними нормами, але при цьому посилаються на норми права, які їм вигідно у певній ситуації”, – каже юрист Ігор Чудовський.