В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Романа Петріва

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Романа Петріва — командира відділення мотопіхотного батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.

Роман Петрів народився 3 серпня 1978 року в місті Калуші. Навчався у школі №7. А зимові та літні канікули любив проводити у селі, де разом із братом допомагали бабусі по господарству. Хлопець був працьовитим та любив природу: розводив рибок в акваріумі, тримав папугу, вирощував кактуси… 

Після закінчення школи вступив до ПТУ №6, обравши фах автослюсаря.

У 1996 році його призвали на строкову службу до лав Збройних сил України. Служив у Старокостянтинові, що на Хмельниччині. Був командиром танка. Після демобілізації працював у компанії “Даноша” слюсарем з вентиляції. Пізніше став бригадиром. Проявив себе хорошим спеціалістом, з його думкою рахувалося навіть керівництво фірми. Згодом певний час їздив на заробітки: працював у Словаччині та Польщі.

Роман Петрів мав чимало друзів, з якими любив збирати гриби, відпочивати у горах, на річці, з наметами. Для рідних завжди був підтримкою та опорою…

У липні 2022 року, не зважаючи на прохання й застереження рідних, Роман Петрів зібрав речі та вступив до лав ЗСУ. Потрапив у легендарну коломийську “десятку”. Після короткого навчання був відправлений на схід України. Служив командиром відділення мотопіхотного батальйону військової частини А4267. За той недовгий час перебування на війні під шквальним вогнем артилерії його відділення мужньо стримувало наступ ворога.

Перше бойове завдання припало на 1 серпня 2022 року. Кілька днів із ним не було зв’язку: зателефонував рідним аж 9 серпня. Своє 44-річчя боєць зустрів на нулі — в найгарячішій точці, під Бахмутом.

Роман Петрів загинув 14 серпня під час стрілецького бою з російськими загарбниками поблизу села Берестове Бахмутського району, отримавши поранення, не сумісне з життям.

Свій останній спочинок Герой знайшов на Алеї Слави міського кладовища.

Нагороджений медалями “За оборону рідної держави” та “За заслуги перед Прикарпаттям”.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08