Калуш До сайту

Успіння Пресвятої Богородиці: історія свята та традиції

Ярослав Куцій

За новим стилем, 15 серпня християни святкують велике релігійне свято – Успіння Пресвятої Богородиці.

Ділиться Інформатор.

Починаючи із 1 вересня 2023 р. греко-католики та православні перейшли на новоюліанський календар, тому більшість свят змістилися на 13 днів назад. Раніше, Першу Пречисту відзначали 28 серпня, а відтепер – 15 серпня.

Історія встановлення свята

 

Свято Успіння Пресвятої Богородиці вважають символічним завершення церковного року. Церковний рік розпочинається не 1 січня, як усі ми звикли, а 1 вересня – т. зв. Індикт, що означає початок церковного року. Богородичні свята важливі, адже ними розпочинається та завершується церковний рік. Починається із Різдва Пресвятої Богородиці, яке відзначаємо 8 вересня, а завершується Успінням – 15 серпня.

Для повного розуміння, спершу дізнаємося, що означає успіння? Простими словами це день завершення земного життя Богоматері – Діви Марії. Як передає Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ, Успінням зветься день смерті Богородиці, “…бо її тіло після смерти не зотліло, але разом з душею було взяте до неба.”

Найдавнішим переданням у якому згадується Успіння є у творі, що у Західній Церкві називається Перехід Святої Марії, а у Східній – більш відомий як “Святого Йоана Богослова слово на Успення Святої Богородиці”. Втім автор цього твору невідомий. Одні науковці припускають, що він з кінця ІІ або початку ІІІ ст. н.е, а інші – із VI ст.

Точної дати чи місця смерті Діви Марії наразі невідомо. Історики діляться лише припущеннями. Присутні свідчення, що у Гетсиманії, у храмі Успення з початку VI ст. був гріб Пресвятої Богородиці, що й призвело до того, що церкву на Сіоні стали вважати місцем її Успення. Однак, одні кажуть, що вона померла в Єрусалимі, інші ж твердять — в Ефесі, куди нібито її узяв з собою святий євангелист Йоан Богослов. У Ефесі ще сьогодні показують дім, де, згідно з традицією, перебувала Божа Мати.

Культ Богородиці був встановлений у Церкві на Ефеському соборі у 451 р., який прийняв догму про її богоматеринство. До IV ст. у творах святих Отців Церкви немає свідчень про Успіння Богородиці. Це сталося лише після IV ст., коли церковні письменники на основі передань почали писати про цей факт. Зокрема, першим, хто про це писав був Григорій Тур (594 р.), а після нього єрусалимський патріарх Модест (634). Вони залишили по одному переданню про Успіння. Водночас Андрій Критський (712 р.) та Йоан Дамаскин (749 р.) залишили вже по три проповіді щодо Успіння Богородиці.

Празник на честь Успіння Пресвятої Богородиці встановили у Єрусалимі відразу після Ефеського собору 451 р. Первісно воно мало іншу назву – “Свято Марії-Богоматері” і віддавала більше шану догмі її богоматеринства. В одній з похвальних бесід на честь преподобного Теодосія Великого († 529) говориться, що палестинські монахи щорічно з великим торжеством святкували 15 серпня “Пам’ять Богоматері”, тобто пам’ять її Успення. У Сирії у V ст. цей празник мав назву “Пам’ять Блаженної”.

Теперішню назву це свято отримало у VI ст.. Цісар Маврикій (582-602) поширив празник Успення по цілій візантійській державі і наказав святкувати його 15 серпня, бо в той день він отримав світлу перемогу над персами.

Традиції пов’язані із святом

В Україні, зокрема в УГКЦ із цим богородичним святом пов’язані два інших – Положення чесної ризи Пресвятої Владичиці нашої Богородиці у Влахерні (2 липня) та Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці в Халкопратії (31 серпня).

Деякі старовинні типіки подають, що на празник Успення, а не на Преображення треба благословити виноград. У грецькому Ніколо-Касулянському типіку з ХІІ-ХШ ст. знаходимо наступне:

“Треба знати, що на Успення Пресвятої Богородиці 15 серпня після божественної Літургії буде благословення винограду, який споживаємо в церкві за давнім звичаєм”.

В УГКЦ на це свято прийнято освячувати зілля. Типік о. Дольницького каже: “Де є звичай, то після Заамвонної молитви або по отпусті Літургії, буває благословення зілля”.
 

Народні звичаї та традиції

Даним святом закінчується Успенський піст. Тому на стіл можна класти різноманітні страви. Це час появи в лісах грибів та горіхів. Наші пращури розпочинали підготовку соління з огірків, капусти, помідорів до зими. На святкове богослужіння часто несуть:

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08