Гуцульська бриндза в Івано-Франківській області: прогрес та підтримка у 2024 році

У 2024 році в Івано-Франківській області близько 20 господарств можуть отримати сертифікацію для виробництва сиру під брендом “Гуцульська коров’яча бриндза”. Це суттєве зростання у порівнянні з 2020 роком, коли таких ферм було лише шість, повідомила Суспільному секретарка громадської спілки “Асоціація карпатських ватагів” Марія Маківничук.

Сьогодні спілка налічує 50 членів, серед яких понад 30 виробників гуцульської коров’ячої бриндзи.

“Виготовлення бриндзи передається з покоління в покоління, але часто переривається, оскільки молодь віддає перевагу легшим умовам праці“, — зазначає Марія Маківничук для Суспільне Івано-Франківськ.

Організація активно підтримує фермерів, надаючи гранти для спрощення виробництва та збереження традицій. Передумовою створення спілки став проєкт Європейського Союзу “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”, який допоміг малим фермерським господарствам об’єднатися.

Географічне зазначення як гарантія якості

У 2020 році гуцульська коров’яча бриндза отримала захищене географічне зазначення, яке підтверджує її високу якість і прив’язку до регіону.

“Люди, які проходять контроль і виготовляють бриндзу за специфікацією, отримують ярличок на продукцію, що підвищує її цінність“, — пояснює Марія Маківничук.

Першими сертифікованими стали шість господарств, розташованих на полонинах Кринта, Скупова, Луковиця, Бибратківка, “Згарда” та Щівник. Бриндзу виготовляють на висоті не менше 700 метрів над рівнем моря, використовуючи не менше 70% коров’ячого молока і 30% овечого або козячого.

“Сир проціджується через марлю та зберігається у дерев’яних бербеницях“, — розповідає представниця спілки для Суспільне Івано-Франківськ.

Грантова підтримка в умовах війни

На даний момент на фермі працює шестеро людей, але через війну не вистачає робочих рук. Кермощук планує подати заявку на новий грант для закупівлі обладнання для сінокосіння.

Цінність та виклики збуту

Хоча географічне зазначення повинно підвищити цінність продукції, реальність поки не виправдовує очікувань.

“Наприклад, гуцульська овеча бриндзя на Закарпатті коштує 700 гривень за кілограм, а наша — 200-300 гривень“, — зазначає Марія Маківничук.

Зменшення кількості туристів також впливає на збут, адже раніше мандрівники купували продукцію безпосередньо на полонинах.

Закарпаття: досвід та підтримка ФАО

Закарпаття стало першим регіоном в Україні, де гуцульська овеча бриндзя отримала географічне зазначення в 2019 році. Олександр Мартин, керівник “Асоціації виробників традиційних карпатських та високогірних сирів,” зазначив, що продукція з логотипом асоціації користується більшою довірою.

ФАО реалізувала грантову програму для підтримки агровиробників у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та частині Чернівецької областей.

“Під час першого грантового циклу допомогу отримали десять виробників гуцульської коров’ячої бриндзи та один виробник гуцульської овечої бриндзи з Івано-Франківської області“, — зазначає Ганна Антонюк, голова офісу ФАО у Львові для Суспільне Івано-Франківськ.