Мешканка Рожнятова рятує безпритульних тварин та виготовляє букети з атласних стрічок, які стали її способом волонтерства.
Про волонтерку, майстриню-рукодільницю і водночас членкиню виконкому Рожнятівської селищної ради Сніжану Матуляк пише Галичина. А Інформатор ділиться найцікавішим із її інтерв’ю.
До війни мешканка Рожнятова підбирала, доглядала і стерилізувала безпритульних собак та котів у рідному селищі. Відтак з’явилося багато тварин із зони бойових дій та тих, чиї господарі воюють…
Із стерилізацією частково допомагає селищна рада. Адже в громаді діє спеціальна програма. Підтримують також меценати. А от утримання та годування тварин вже лягає на плечі самої волонтерки.
Вона каже, що перетворила своє захоплення рукоділлям на невеличкий бізнес, завдяки якому допомагає і собі, й ЗСУ, і тваринам.
“Рукоділля давно стало одним із моїх життєвих захоплень, адже моїй дитині вже 20, а почала я займатися цим мистецтвом, ще носячи її у своєму лоні. Пам’ятаю, коли лежала в пологовому будинку перед родами, то вишивала. Це слугувало мені своєрідною терапією, бо заспокоювало, та й час минав швидше. А згодом вечорами я і вишивала, і в’язала. Та й чоловік мене підтримував і завжди хвалив перед знайомими чи сусідами. До речі, у мене завжди була і є підтримка від мами, доньки Яни, друзів”, — каже вона.
Зараз Сніжана Матуляк виготовляє квіти і квіткові композиції з атласних стрічок.
“Маю маленький магазинчик, де продаю різні дрібнички. Правда, торгу практично немає – війна. Я робила свого часу дуже популярні букети з метеликів – сканувала картинки, вирізала метелики і робила з них букети з підсвіченням. Їх активно замовляли через соцмережі. А згодом Яна порадила мені спробувати виготовляти атласні квіти. Я зробила за вечір кілька квіток, а донька виставила їх на продаж в Інтернет. І почалися подарункові замовлення. Колись букет на 15 квіток я виготовляла за тиждень, а тепер роблю щотижня по 125 букетів на 70 чи 80 квіток у кожному. Як кажуть, є чим у часі війни зайняти не тільки руки, а й думки – плюс приємний бонус за старання”, — ділиться майстриня.
Для виготовлення однієї квітки потрібна 21 пелюстка. Після формування кожну квітку потрібно перевернути і стабілізувати впродовж доби, щоб не деформувалася, була пишною і тримала форму. А готові букети вже можуть бути дуже різноманітними і зберігаються до трьох років.
“Гірко, але сьогодні найчастіше просять виготовити синьо-жовті квіткові композиції пам’яті – полеглим воїнам України. За кожним таким букетом – дуже напружені історії наших захисників. Скільки їх мені довелося почути! То дуже важкі букети. Один військовий, наприклад, дуже часто замовляв у мене різні букети для дружини, котра проживає на Тернопіллі. Був дуже вимогливим до якості роботи й кольорів. Його дружина завжди була дуже задоволена, позитивно відгукувалася і писала мені добрі слова про якість моєї роботи. А потім зателефонувала і сказала, що чоловік загинув. Мені було дуже боляче.
А ще йдеться в тих історіях і про юнаків, котрим по 20 років, і про чоловіків, у яких по троє дітей, справжніх патріотів, котрі повернулися з-за кордону, щоб захищати Україну. Як писала мені одна жінка, її брат з Польщі приїхав, щоб захищати свою землю, а тепер – Україна є, а його вже немає. Неймовірно важко. Кожен букет пропускаю через своє серце”, — каже жінка.
Букети для родин полеглих воїнів вона виготовляє суто за собівартістю, беручи відшкодування тільки за розхідний матеріал.
Але чимало букетів замовляють і закордонні клієнти: висилають, наприклад, світлини гардин і просять зробити до них квіткові композиції.
“У таких випадках я вже працюю не тільки як рукодільниця, а й як дизайнерка. Цікаво. Бо важко працювати тільки в одних кольорах. А в дизайнерських роботах можна відкрити себе і свою фантазію навстіж”, — додає вона.
Найчастіше, каже, виготовляє троянди, жоржини, півонії та тюльпани. Але самій їй найбільше подобаються соняхи.
“Може, тому, що їх дуже рідко замовляють. Найважче робити атласні жоржини. На одну квітку я витрачала по дев’ять годин. Просила мама полеглого воїна – я не могла відмовити. Сьогодні мені багато допомагають мати, донька і наречений. Тож за один вечір можемо накрутити букет троянд на п’ятдесят квіток. З соняхами, півоніями важче. Хочу спробувати виготовляти лілії”, — деталізує далі.
Після перемоги над російськими загарбниками, каже Сніжана Матуляк, мріє зробити величезний прапор з квітів з атласної стрічки, але без чорної окрайки, і встановити його у центрі Рожнятова побіч меморіалу пам’яті полеглим захисникам.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
