Бабин Яр — наймасштабніша трагедія Другої світової війни: передумови, історія злочину та спогади очевидців

Сьогодні минають 83 роковини страшної трагедії, більш відомої як Бабин Яр. Під час каральної акції Вермахту протягом 29-30 вересня 1941 за різними оцінками загинули 34 тисячі євреїв, а за роки окупації Києва, Бабин Яр став братською могилою для більш ніж 100 тисяч людей — українців, євреїв, караїмів, ромів…

Ділиться Інформатор.

Передумови масових розстрілів у Бабиному Яру

Дослідники вважають, що приводом до здійснення цієї операції зі знищення “неблагонадійних елементів” німецькою окупаційною владою стало знищення центру Києва, а саме Хрещатика радянськими диверсантами 24 вересня 1941 року.

Чому вони це зробили? Відповідь проста — на Хрещатику розміщувалася німецька окупаційна влада. Площа пожежі сягнула 2 000 кв. км.

З приходом німців до Києва, населення української столиці сповна відчули “новий порядок”, який принесли німці. Людей зупиняли та перевіряли документи. Виявивши євреїв, заарештовували їх та розстрілювали на місці або ж відправляли

27-28 вересня 1941 року на парканах та будинках німці вивісили оголошення наступного плану:

“Наказується всім жидам  міста Києва і  околиць  зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку  при вул. Мельника — Доктерівській  (коло кладовища). Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше. Хто  не підпорядкується цьому розпорядженню буде розстріляний. Хто займе жидівські мешкання або розграбує предмети з тих мешкань, буде розстріляний”.

До слова, найбільший шрифт був написаний російською мовою, український текст був надрукований дещо меншим шрифтом, а найдрібніший був німецький текст.

Початок розстрілів

Передвісником страшних розстрілів в урочищі стала акція із знищення пацієнтів психлікарні імені Павлова, що була неподалік Бабиного Яру. 27 вересня 1941 року за оцінками було розстріляно 752 пацієнти лікарні.

Німецька каральна акція в урочищі Бабин Яр стала однією з наймасштабніших за увесь час Другої світової війни. У більшості міст та сіл є свої локальні “бабині яри”, де німці знищували місцеве населення.

За два останні дні вересня 1941 року було розстріляно близько 34 тисяч осіб. Варто сказати, що розстріли тут продовжувалися аж до звільнення Києва від нацистів. За загальними оцінками фахівців за час розстрілів загинуло від 100 до 150 тисяч осіб — євреїв , ромів, караїмів, підпільників ОУН.

Протягом 1941–1943 рр. тут було страчено 621 члена ОУН. Зокрема, 21 лютого 1942 року була розстріляна письменниця Олега Теліга із чоловіком. Також розстріляними були три гравці “Динамо” (Київ) — Івана Кузьменка, Олексія Клименка та Миколу Трусевича. 

Спогади свідків трагедії

Одним зі свідків тієї трагедії був киянин Василь Михайловський. Маленького хлопця врятувала від розстрілу нянечка, яка буквально вирвала його з рук німецьких катів зі словами: “Я – українка, і він – українець”. Михайловському тоді було сім років.

Зі спогадів Василя Михайловського:

“Ми із нянечкою дійшли до Лук’янівки і побачили, що на вулиці Мельникова вже з двох боків стояли жандарми й гестапівці із собаками. Людей били кийками й прикладами, штовхали, щоб вони йшли швидше. Нянечка тримала в руках свій паспорт і кричала: “Я – українка, я – українка” Вона встигла зрозуміти, що нас там будуть вбивати. І якийсь солдат із оточуючих загонів підняв її й мене – я кричав та стиснув шию нянечки так сильно, що мене неможливо було відчепити. Солдат випустив нас із оточення, а колона відправилася до Яру, на розстріл. Я досі пам’ятаю столи, де відбирали одяг, гроші й цінності і сортували їх, а людей відправляли на розстріл», – пригадував Михайловський в інтерв’ю Радіо Свобода.

До нацистської окупації його звали Цезарем Кацем. Ім’я змінили в дитячому притулку, куди дитину віддала нянечка, а прізвище він отримав в прийомній родині вже після війни.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08