Ріпне — гірське село з лісами, горами, річкою, переважно чисте повітря та безпечне довкілля; своєю автентичною історією, історико-культурними пам’ятками. Тут збережені сільські традиції, звичаї; свої легенди, гостинність населення. У даному селі туристичні маршрути, екскурсії до місцевих пам’яток, таких як Ріпненський камінь чи водоспад Підгуркало, а також організація місць для відпочинку, агротуристичних садиб і кемпінгів можуть привабити туристів, які шукають спокійного відпочинку на природі.
Ділиться Інформатор.
Краєзнавець Андрій Тимків з однодумцями вирішив розробити три туристичні маршрути, що охоплюватимуть село та найближчі туристичні локації. Усі вони, за словами Андрія, розпочинатимуться із сільської зупинки.
“На зупинці нанесено коротку інформацію про село. Нам потрібно рухатися прямо і праворуч від себе побачимо церкву”, – розповідає Андрій Тимків.
Парафіяльна церква Успіння Пресвятої Богородиці належить до пам’яток архітектури місцевого значення та зберігається відповідно до чинного законодавста України. Церква обгороджена парканом та є зручною для зібрання людей. Втім, екстер’єр церкви був дещо змінений:
“Церква є дерев’яною. Вона наново покрита вагонкою. Чи не кожного року громада села збирає гроші для переобладнання церкви. Тож всі верхи і дахи перекриті новою бляхою. У вівтарі вікна замінили новими”
Архітектурний ансамбль храму є класичним зразком подібних дерев’яних споруд на Прикарпатті XIX століття. Дослідник Андрій Тимків пропонує зайти до церкви та оцінити її інтер’єр, а також навколишню територію:
“Архітектурний ансамбль території нашої церкви доповнює дерев’яна дзвіниця, що розташована поряд. Територію огороджено парканом, а вхід до церкви вимуровано білою цеглою з кованими воротами. На жаль, сусідні будівлі мають не надто привабливий вигляд,зокрема це продуктові магазини. Проте, церква є дуже красивою, родзинкою нашого села, тому навіть в таких умовах виглядає надзвичайно. Окрім того, поруч розташовані людські оселі, тож у плані традиційної для української народної архітектури доповнює одне одного”.
Відповідно до туристичних маршрутів, одразу за церквою вони розходяться. Прямо, жовто-блакитний йде на хресну дорогу на горі Сергів. Інші три відповідно до кольорів ведуть:
- Зелений – до Ріпенського каменю;
- Блакитний – до водоспаду;
- Червоний – до лавандового поля;
Усі позначки на шляху маршрутів позначають та вносяться до різноманітних додатків, щоб згодом туристи мали змогу дістатися до того чи іншого об’єкту. Зокрема, актуальна інформація буде розміщення у додатку “Похід в Карпати” або OpenStreetMap. Окрім цього, Андрій з командою робить панорами місць, дані з яких будуть опрацьовані та внесені у базу даних Google Maps. Це значно полегшить мандрівникам дорогу та просування місцевістю, адже вони розумітимуть, що їх чекатиме попереду. Чи просто хтось із дому виявив бажання глянути на туристичні принади села.
Якшо піти прямо після розходження маршрутів за церквою Успіння Пресвятої Богородиці ми потрапляємо на жовто–блакитний маршрут, який веде до хресної дороги на горі Сергіїв. Андрій Тимків поділився світлинами видів із даного туристичного маршруту:
Якщо за церквою повернути праворуч, ми буде прямувати зеленим маршрутом до Ріпенського каменю.
“Зліва будемо бачити джерело під назвою “Зарваниці”. За кілька сотень метрів є вказівник. Але окрім вказівників, які поставив місцевий житель Кидик, далі маркування не було”
Тож хлопці продовжили маркування маршрутів і піднімаючись все вище по ньому, у лісі здіймався туман. Зелений маршрут цікавий тим, що можна знайти стіну із Богородицею, що була встановлена ще за часів Польщі. Як розповідає Андрій, “тут колись був польський маєток, але він згорів і від нього залишився лише погріб”.
Процес маркування завжди дуже важкий та часовитратний. Андрію Тимківу допомагали підлітки Денис та Андрій. Троє мандрівників пройшли три маршрути, маркуючи дерева, щоб полегшити проходження іншим туристам та шукачам пригод. Тож, починаючи від погребу трійця мандрівників розпочала маркування зеленого та червоного маршрутів.
Червоний марштут є найкоротшим та веде до лавандового поля. Паралельно із маркуванням увесь маршрут записувався у відповідні програми. З часом підйому все вище, у лісі густішав туман, а також вдалося знайти дерево, у стволі якого може поміститися людина:
“По центру маршруту знайшли ось таке дерево, що всередині порожнє там може помістився людина в повний зріст”.
Пізніше, хлопці почали маркування синього маршруту, що веде до водоспаду Підгуркало, висота якого становить 5 метрів.
Повертаючись із зеленого маршруту, Андрій з хлопцями знайшли місце падіння літака німецького льотчика. Він знайшов найвищу скелю та видряпав на ньому своє ім’я та прізвище:
Наостанок залишаємо декілька чудових світлин туристичної Калущини, що були зроблені Андрієм Тимківим:
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08