Військовий із Калуша на знак протесту виписався з медзакладу та перервав лікування

На третьому році повномасштабної війни, каже військовослужбовець, в закладі ігнорують потреби захисників, не спромоглися облаштували нормальних доріжок, по яких можна рухатися на кріслі колісному чи милицях. А днями від деяких представників адміністрації закладу він почув неприпустимі висловлювання про військових…

У причинах конфлікту, розбирався Інфорамтор.

Кілька місяців тому калушанин Ігор Козак отримав серйозні поранення на фронті. У чоловіка — ампутована частина ноги, а інша досі потребує лікування. Пройшовши кілька медичних закладів, він, зрештою, опинився у рідному місті, де лікування має бути продовжено. Проте, наприкінці минулого тижня після конфлікту з представником адміністрації Калуської ЦРЛ боєць виписався з лікувального закладу та наразі повертатися туди не планує.

“Ситуація тягнеться ще з липня, — розповідає Ігор Козак. — У той час в мене виникла ідея створити у приміщенні лікарні окремий простір для військовослужбовців. Це — не якась забаганка, а необхідність. Адже чимало з побратимів у лікарняних стінах проводять тижні-місяці і це — непросто. А ще ж є і з інших населених пунктів захисники, до яких навіть рідні не завжди мають як приїхати. Тому такий простір міг би дати можливість зібратися, поговорити, спільно провести час…”

Ідею бійця підтримали представники волонтерських організацій Калуша, які пообіцяли подбати про дозвілля хлопців. Є плани на проведення арттерапевтичних занять, творчих вечорів тощо. Влітку начебто підтримали й на рівні влади міста та керівництва лікарні. Але — поговорили і забули. Станом на жовтень не зроблено й пів кроку.

Зауважує Ігор Козак і на ще кількох системних проблемах лікувального закладу: відсутність інклюзивних санітарних кімнат створює додаткові незручності всередині приміщення, а пагорби і схили, стара плитка та бордюри практично унеможливлюють пересування територією довкола не лише тих, хто лікується після поранення, а і інших, цивільних, пацієнтів лікарні.

З набором зауважень минулого тижня Ігор Козак знову звернувся до адміністрації закладу. За майже три роки повномасштабної війни, каже, вже можна було зробити хоч щось… Проте, у відповідь йому сказали, що приміщення біля адміністрації, яке зараз використовують як склад, під потреби військових віддати не готові. Натомість — виділять або куточок у коридорі реабілітаційного відділення, або ж “виселять” лікарський кабінет.

“На це збунтував уже персонал лікарні, дехто навіть пообіцяв звільнитися, — розповідає Ігор Козак. — Оця штучно створена напруга, як на мене, була для того, щоб налаштувати персонал реабілітаційного відділу проти мене особисто. Довели до абсурдності дуже просту задачу. Бо якщо немає приміщення у лікарні, то так і скажіть та й закриємо це питання”.

У розпал суперечки один із заступників гендиректора лікарні дозволив собі висловлювання, що зачепили військового ще більше. Відтак Ігор Козак наступного ж дня на знак протесту виписався з лікарні та перервав своє лікування. Каже, що в такій радянщині перебувати не хоче, адже це системна проблема. Лікарня для людей має бути, а не люди для лікарні. Повернутися у стіни закладу військовий планує тоді, коли посадовця звільнять.

Простір — буде

У понеділок підтримати Ігоря Козака прийшли волонтери та воїни, представники громадського сектору Калуша. Відтак відбувся діалог з безпосереднім керівництвом лікарні — гендиректором Ярославом Морозом та медичним директором Ярославом Кінашем. І хоча учасників попереднього конфлікту на цій зустрічі не було, в ситуації розібралися. У результаті стало відомо, що приміщення для потреб воїнів таки знайшли.

Як повідомив завідувач відділом медичної реабілітації та фізичної терапії Михайло Гладенький, у них у відділі є відокремлена кімната, яку готові віддати під простір для захисників.

“Дуже хороше приміщення. Воно буде під наглядом відділу реабілітації, в нас будуть ключі, поставимо там відеоспостереження, можливо, з часом і соціального працівника знайдемо”, — зазначив медик.

Приміщення справді вдале з точки зору розміщення. Воно — віддалене від палат, поруч є ліфт, туалет і навіть окремий вхід із вулиці сходами, що дасть змогу однаково зручно потрапляти сюди як тим, хто приходитиме з вулиці, так і пацієнтам лікарні. Єдиним його очевидним мінусом є мала площа — близько 20-25 метрів квадратних. Втім, у лікарні запевняють, що більших приміщень — немає.

Відкрити новий простір планують орієнтовно через два місяці.

“Для початку цю кімнату треба звільнити. Це займе півтора-два тижні, бо людина, яка за неї відповідає, зараз якраз у відпустці. Далі зробимо косметичний ремонт, тому що зараз кімната пофарбована у синій агресивний колір. Наповнимо кімнату самі чи з допомогою волонтерів — якісь крісла поставимо, стіл, чайник тощо. До двох місяців питання має бути закритим”, — резюмував гендиректор лікарні Ярослав Мороз.

Загалом цього разу спілкування було максимально тактовним, а попередні висловлювання колег трактували як “емоції”. Мовляв бесіди вже проведено і такого більше не буде.

До лікарні Ігор Козак повертатися наразі не планує. Питання, каже, — особисте:

“Це комплексна проблема. Треба змінювати підходи до роботи. Бо ми за що воюємо? За те, щоб деякі чиновники тут борзіли і переступали всі межі допустимого? А з цього все починається. Починається корупція, розвал України зсередини. Нам зовнішнього ворога не треба — внутрішній вбиває все, в тому числі — і наше місто. Я це так бачу”. 

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08