18 жовтня у календарі церковних свят відзначається день святого Луки, який є одним із 4 головних євангелістів. Вважається, що він був лікарем, а деякі передання вказують на те, що був малярем.
Ділиться Інформатор.
Святий Лука походив із Антіохії Сирійської. Був лікарем, про що пише апостол Павло у посланні до Колосян 4:14: “Вітає вас Лука, любий лікар”. Відповідно до передань, які збереглися у греків і відображені у їхніх Мінеях, а згодом перейшли до наших церковних книг апостол Лука був одним із сімдесяти учнів.
Саме йому і Клеопі з’явився Ісус Христос у Емаусі після свого воскресіння. Водночас, як пише у своєму Євангелії Лука, він пише так, “як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами слова”. Звідси можна зробити припущення, що він писав Євангеліє на основі того, що йому передали інші. Тому фактично не міг бути свідком життя та проповідей Ісуса Христа.
Фактично святий Лука міг пізнати віру через проповіді апостолів, а його хрестив ймовірно апостол Павло, якому Лука був товаришем аж до його смерті. Окрім Євангелія, він є автором Діянь Апостолів – праця, яка є досить масштабною. Як йдеться у матеріалі РІСУ, у цій праці він згадує 32 країни, 54 різних міста та 95 імен людей. Він також простежує розвиток християнства від Єрусалиму до Рима, а також трансформацію руху.
Святий Лука написав Євангеліє у якому якнайповніше описує такі свята як Благовіщення, зустріч з Єлизаветою, Різдво Ісуса Христа, Обрізання та Стрітення. Одне із найдавніших передань вказує, що святий Лука був малярем та намалював ікону Богородиці на кипарисовій дошці. Він вважається покровителем лікарів. Серед міст світу є патроном іспанського міста Чантада.
Слід зауважити, що достеменно невідомо як закінчив своє життя. Ймовірно, помер у місті Теби, будучи єпископом, але Григорій Богослов та Гауденцій Брешійський вкажує на те, що він міг загинути мученицькою смертю. Ми вже згадували, що він міг бути художником, але в ранніх переданнях Церкви про це не йдеться. Перші свідчення про Луку як художника з’являються у VI столітті. Найточніший текст, який вкажує на те, що апостол Лука був художником відноситься до VIII ст. Це був трактат “Про почитання святих ікон” видатного богослова Андрея Критського.
Мощі святого Луки у IV ст. були поміщені у Константинополі (Візантія) у церкві 12 апостолів. Із ХІІ ст. мощі знаходяться у Падуї (Італія) у церкві св. Юстини. Наприкінці ХХ ст. саркофаг у Падуї було розкрито, а мощі передано на медекспертизу, яка встановила, що частина мощей у Падуї та череп із Праги належать до одного тіла. ДНК-тест підтвердив його сирійське походження, про що є і опис у Біблії.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
