Бубнище – селище на Калущині, що знамените своїми скелями Довбуша. Місце досить загадкове, моментами моторошне і сповите легендами та різноманітними історіями. Подейкують, що по цих скелях ходив Олекса Довбуш, а взагалі за багато сотень років до нього тут був язичницький храм (святилище). Тож це місце було і є місцем притягання енергії – негативної та позитивної. У 1922 році викладач Львівської реальної школи притягнув до себе негативну енергію у вигляді блискавки що його вбила.
Ділиться Інформатор.
Одна із моторошних історій трапилася у 1922 році. Напередодні іспитів група львівських студентів разом із професорами Львівської реальної школи – Лопушанським, Загорським та Тульє відправилися на екскурсію до Бубнища. Прагнули відпочити перед іспитами, адже проводили там час та набиралися сил. У день трагедії група осіб направлялася до вокзалу, щоб повернутися до Львова. В один момент двоє студентів із професором Тульє відбилися від основної групи та зупинилися біля річки. Споглядання бурхливих хвиль річки закінчилося блискавичним вбивством у прямому сенсі.
Далі пропонуємо вам почитати витяг із статті, що описує вбивство професора Тульє.
“До Бубнища часто ходили в екскурсії молодші школярі та студенти. Одна з них закінчилася трагедією, про яку на той час широко писала львівська преса. Драма відбулася 16 червня 1922 р. Напередодні троє професорів 1-ї Львівської реальної школи Лопушанський, Загорський і Здзіслав Тульє з великою групою випускників їхньої школи вирушили на екскурсію в Бубнище, щоб дати своїм учням можливість заспокоїти стрес перед вступним іспитом, який їх чекає.
День був ясний і дуже теплий, і після цілого дня, проведеного серед скель та ночівлі в наметах, поснідавши, учасники екскурсії вирушили пішки в напрямку вокзалу, щоб повернутися до Львова. Було близько полудня, коли раптом, що не було рідкістю в цій місцевості, вибухнула сильна буря з громом і блискавкою. Професори хотіли повернутися до Львова в суботу, бо на цей день була призначена учительська конференція. Тож вирішили продовжити подорож, незважаючи на погодні умови. У якийсь момент проф. Тульє та його двоє студентів відокремилися від решти подорожі й стали біля річки, щоб помилуватися бурхливими хвилями. У романтичному захопленні він сказав своїм учням: “Дивіться, хлопці, яке чудове і водночас небезпечне видовище”. У цей момент почувся страшний шум, сліпучий спалах блискавки розколов небо і проф. Тульє постраждав від вибуху. Блискавка пройшла через його шию, обпаливши весь одяг, залишивши на животі дві димчасті смуги.”
Незважаючи ні на що, під проливним дощем пробували різні методи порятунку: штучне дихання, масажі, компреси – але все марно. Нарешті студенти взяли тіло свого професора на ноші й пронесли його кілька кілометрів проходами Данте, бо дорога з розмитими стежками та поваленими деревами вела над урвищами. Преса докладно писала про цей небувалий випадок та жертовність учнів у порятунку улюбленого вчителя фізики.
До слова Здіслав Тульє був сином Максиміліана Тульє – відомого професора, ректора Львівської Політехніки. Саме Максиміліан Тульє вважається одним із розробників правил використання залізобетону в будівництві мостів. Зокрема, у 1894 році був ініціатором побудови на подвір’ї Львівської політехніки залізобетонного моста-арки, який стоїть там досі. Цей міст вважається першим залізобетонним виробом у Європі.
Максиміліан Тульє
Креслення містка Тульє у ” Технічному віснику “, 1894 рік та поранені польські військові на подвір’ї Львівської Політехніки, позаду видніється міст Тульє. 1919 рік.
Повернемося до історії із вбивством Здіслава Тульє на Калущині. Згодом було описано день похорону, а також подано короткі відомості про його батька – Максиміліана Тульє.
Через кілька днів у Львові відбувся масштабний похорон. Серед іншого він промовляв на могилі в Личакові. дуже популярний львівський викладач, чудовий оратор Станіслав Собінський. Загиблий Здзіслав Туллі був на порозі наукової кар’єри. Невдовзі він мав отримати абілітацію. Осиротив 14-річну доньку Ірену.
Він був сином видатного вченого, проф. Максиміліана Туллі (1853-1939), двічі ректора Львівської Політехніки, фахівця з будівництва мостів і автора піонерських праць з цього питання. Максиміліан Туллі був вченим із різким політичним темпераментом, тісно пов’язаним із польським національним рухом.
Траплялося, що він (Максиміліан Тульє) був причиною соціальних конфліктів у Львові, зокрема: студентське повстання, т. зв тулліади. Бой-Желенський жартома називав його «Святою Туллією» через його показний клерикалізм. У Другій Речі Посполитій був сенатором і політиком християнської демократії. Він боровся проти творчості Бруно Шульца, вважаючи його малярство непристойним, що мимоволі сприяло популяризації творчості невідомого раніше вчителя малювання з Дрогобича. Він помер від серцевого нападу у вересні 1939 року, почувши звістку про напад німців на Польщу. Разом із сином він спочиває на Личаківському цвинтарі, а в цій могилі є ще кілька представників цього надзвичайно впливового і важливого не лише в історії Львова роду.
гробниця родини Тульє на Личаківському кладовищі у Львові
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
