У Бубнищі понад 100 років тому “сліпучий спалах блискавки розколов небо” і вбив професора зі Львова

Бубнище – селище на Калущині, що знамените своїми скелями Довбуша. Місце досить загадкове, моментами моторошне і сповите легендами та різноманітними історіями. Подейкують, що по цих скелях ходив Олекса Довбуш, а взагалі за багато сотень років до нього тут був язичницький храм (святилище). Тож це місце було і є місцем притягання енергії – негативної та позитивної. У 1922 році викладач Львівської реальної школи притягнув до себе негативну енергію у вигляді блискавки що його вбила. 

Ділиться Інформатор.

Одна із моторошних історій трапилася у 1922 році. Напередодні іспитів група львівських студентів разом із професорами Львівської реальної школи – Лопушанським, Загорським та Тульє відправилися на екскурсію до Бубнища. Прагнули відпочити перед іспитами, адже проводили там час та набиралися сил. У день трагедії група осіб направлялася до вокзалу, щоб повернутися до Львова. В один момент двоє студентів із професором Тульє відбилися від основної групи та зупинилися біля річки. Споглядання бурхливих хвиль річки закінчилося блискавичним вбивством у прямому сенсі.

Далі пропонуємо вам почитати витяг із статті, що описує вбивство професора Тульє.

“До Бубнища часто ходили в екскурсії молодші школярі та студенти. Одна з них закінчилася трагедією, про яку на той час широко писала львівська преса. Драма відбулася 16 червня 1922 р. Напередодні троє професорів 1-ї Львівської реальної школи Лопушанський, Загорський і Здзіслав Тульє з великою групою випускників їхньої школи вирушили на екскурсію в Бубнище, щоб дати своїм учням можливість заспокоїти стрес перед вступним іспитом, який їх чекає.

День був ясний і дуже теплий, і після цілого дня, проведеного серед скель та ночівлі в наметах, поснідавши, учасники екскурсії вирушили пішки в напрямку вокзалу, щоб повернутися до Львова. Було близько полудня, коли раптом, що не було рідкістю в цій місцевості, вибухнула сильна буря з громом і блискавкою. Професори хотіли повернутися до Львова в суботу, бо на цей день була призначена учительська конференція. Тож вирішили продовжити подорож, незважаючи на погодні умови. У якийсь момент проф. Тульє та його двоє студентів відокремилися від решти подорожі й стали біля річки, щоб помилуватися бурхливими хвилями. У романтичному захопленні він сказав своїм учням: “Дивіться, хлопці, яке чудове і водночас небезпечне видовище”. У цей момент почувся страшний шум, сліпучий спалах блискавки розколов небо і проф. Тульє постраждав від вибуху. Блискавка пройшла через його шию, обпаливши весь одяг, залишивши на животі дві димчасті смуги.”

Незважаючи ні на що, під проливним дощем пробували різні методи порятунку: штучне дихання, масажі, компреси – але все марно. Нарешті студенти взяли тіло свого професора на ноші й пронесли його кілька кілометрів проходами Данте, бо дорога з розмитими стежками та поваленими деревами вела над урвищами. Преса докладно писала про цей небувалий випадок та жертовність учнів у порятунку улюбленого вчителя фізики.

До слова Здіслав Тульє був сином Максиміліана Тульє – відомого професора, ректора Львівської Політехніки. Саме Максиміліан Тульє вважається одним із розробників правил використання залізобетону в будівництві мостів. Зокрема, у 1894 році був ініціатором побудови на подвір’ї Львівської політехніки залізобетонного моста-арки, який стоїть там досі. Цей міст вважається першим залізобетонним виробом у Європі.

Повернемося до історії із вбивством Здіслава Тульє на Калущині. Згодом було описано день похорону, а також подано короткі відомості про його батька – Максиміліана Тульє.

Через кілька днів у Львові відбувся масштабний похорон. Серед іншого він промовляв на могилі в Личакові. дуже популярний львівський викладач, чудовий оратор Станіслав Собінський. Загиблий Здзіслав Туллі був на порозі наукової кар’єри. Невдовзі він мав отримати абілітацію. Осиротив 14-річну доньку Ірену.

Він був сином видатного вченого, проф. Максиміліана Туллі (1853-1939), двічі ректора Львівської Політехніки, фахівця з будівництва мостів і автора піонерських праць з цього питання. Максиміліан Туллі був вченим із різким політичним темпераментом, тісно пов’язаним із польським національним рухом.

Траплялося, що він (Максиміліан Тульє) був причиною соціальних конфліктів у Львові, зокрема: студентське повстання, т. зв тулліади. Бой-Желенський жартома називав його «Святою Туллією» через його показний клерикалізм. У Другій Речі Посполитій був сенатором і політиком християнської демократії. Він боровся проти творчості Бруно Шульца, вважаючи його малярство непристойним, що мимоволі сприяло популяризації творчості невідомого раніше вчителя малювання з Дрогобича. Він помер від серцевого нападу у вересні 1939 року, почувши звістку про напад німців на Польщу. Разом із сином він спочиває на Личаківському цвинтарі, а в цій могилі є ще кілька представників цього надзвичайно впливового і важливого не лише в історії Львова роду.

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08