Папа Римський Іван-Павло ІІ: cвятий, що забив останнього цвяха у домовину срср

Кароль Войтила — звичайний польський священник та кардинал 22 жовтня 1978 року був обраний Папою Римським. Оголошуючи ім’я новообраного папи, присутні не могли зрозуміти звідки він. Вперше в історії Католицької Церкви на чолі церкви стала особа, що походила із соціалістичного блоку. Дещо раніше, фактично завдяки комуністам, Войтила став краківським єпископом, що потім зіграло злий жарт із тоталітарним режимом. В результаті Іван-Павло ІІ увійшов в історію як титан, якому вдалося розвалити союз радянських соціалістичних республік. Саме він як ніхто інший розумів її внутрішню суть,  гниль та застій, від якого потрібно було позбавитися.

Ділиться Інформатор.

Історики та політологи визначають три постаті останньої чверті ХХ ст., які кардинально вплинули на хід історії людства. Йдеться про главу Католицької церкви папу Івана-Павла ІІ, президента США Рональда Рейгана та президента срср Михайла Горбачова. Із цими трьома діячами пов’язане падіння Берлінської стіни у листопаді 1989 року і як наслідок об’єднання Німеччини, а також падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі, апогеєм якого став крах союзу радянських соціалістичних республік.

Кароль Войтила народився 18 травня 1920 року у м. Вадовіце, що у Польщі. 22 жовтня 1978 році він вперше стає папою-слов’янином, ба більше із країни-сателіта радянського союзу — Польщі. Це фактично визначило вектор подій на роки вперед. Він розумів, знав та пройшов випробування, які створював комунізм. Будучи прямим свідком діянь комуністичного режиму, він добре знав його болючі точки.

Повалення комунізму не було головною метою правління Івана Павла ІІ, він радше хотів свободи для своєї рідної держави – Польщі. Також відстоював право народів срср на релігійну свободу. Обрання поляка папою значно стривожила КДБ, які знали, що Кароль Войтила мав добрі стосунки із Збігнєвом Бжезінським, який був один із найбільшим польських антикомуністичних діячів. Їх співпраця оцінювалася КДБ, як порохова бочка, яка може завдати неминучого краху комуністам у Європі.

КДБ одразу ж почало за папою стежити, адже вважали, що обрання Кароля Войтили на найвищий пост Римо-Католицької Церкви не біг пройти без впливу ЦРУ. Знайомо? Москалі завжди у всьому звинувачували американців. Це особливо видно у ситуаціях, коли комуністи не могли контролювати ситуацію.

Припускають, що за замахом на життя папи, що відбувся 13 травня 1981 року стояли радянські спецслужби. До слова, пізніше папа пробачив свого кривдника — Мехмеда Алі Агджу.

Особливу небезпеку у папі вбачали через позитивне ставлення Івана-Павла ІІ до підпільної Української Греко-Католицької Церкви. Цю найбільшу Східну Католицьку Церкву за завданням КДБ ліквідували у березні 1946 року. Відтоді і до грудня 1989 році цей період в історії греко-католицької церкви більш знаний як “катакомбний”.

Варто зазначити, що коли папа перебував у Польщі він сказав, що одним із завдань його понтифікату є вихід і відновлення прав УГКЦ. Він фактично став “голосом мовчазної Церкви” (йдеться про УГКЦ), адже він палко і послідовно відстоював перед срср право українців на свою релігійну свободу.

Комуністи боялися папи, адже одразу після обрання він прийняв у себе голову УГКЦ кардинала Йосипа Сліпого, чим засвідчив повну підтримку українських католиків у срср. У внутрішній документації спецслужб срср йшлося, що вірні римо- та греко-католицької церков задоволення обранням Кароля Войтили на престол як наслідника апостола Петра. Це дало шанс та надію для українців. Духовенство на заході Україні значно активізувалося, що відзначали чекісти. Тому вони боялися, що греко-католики можуть об’єднатися із дисидентами у боротьбі проти “червоного дракона”. Тому першочерговим завданням поліційних органів було перешкоджання утворенню релігійних громад, проведення мітингів та акцій, а органам держав влади вони зобов’язалися надавати допомогу у розпорошенню віруючих.

Це все бачив і розумів Іван-Павло ІІ. Тому у 1979 році він одразу приїздить на батьківщину до Польщі. Влада тоді намагалася контролювати його приїзд і прагнула зменшити його вплив на польське суспільство, але не вдалося. Поляки на площі перемоги засвідчили свідомий акт віри та сотнями тисяч підтримали Кароля Войтилу. Уявіть, що 300 тисяч поляків протягом 14 хвилин після Меси аплодували папі.

Якось ще до обрання папою він приніс на конклав різноманітну літературу. Та для читання обрав саме марксистьську. Як потім він дав зрозуміти іншим:

“Якщо ви хочете зрозуміти противника, ви повинні знати, що він написав”

Тому це ще одне підтвердження того, що він прагнув досконаліше знати комуністів, щоб якнайповніше та найболючіше вдарити по них у майбутньому. У своїй міжнародній політиці він ніколи не абстагувався від подій, що відбувалися на політичній арені. Йому вдалося пережити і срср і його спецслужби. Він побачив як європейські нації відроджуються та відновлюють свої права на релігійну свободу.

Для України постать Івана Павла ІІ теж була вкрай важливою. Завдяки його зусиллям українські католики вийшли з підпілля. Цьому передувала зустріч Івана Павла ІІ із Михайлом Горбачовим у Ватикані 1 грудня 1989 р. Після цієї зустрічі у СРСР дозволили реєструвати релігійні громади. Звичайно ця подія ознаменувала перемогу боротьби католиків за свої права.

У червні 2001 року папа-слов’янин відвідав Україну, щоб утвердити права УГКЦ та підтримати українців. У свій час він дав знак підтримки Помаранчевій революції. А літургії та проповіді під час візиту до нашої держави велися українською мовою.

“Свобода вимагає сильного, відповідального і зрілого сумління. Свобода — вимоглива і в певний спосіб коштує більше, ніж неволя, тому, обіймаючи вас як батько, кажу вам вибирайте вузьку дорогу. Ту дорогу, яку Господь вказує вам через свої заповіді”, – Іван-Павло ІІ у зверненні до української молоді (червень 2001 року).

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08