В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Василя Федоришина

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Василя Федоришина — капітана, командира 1 штурмового взводу військової частини Т0950.

Василь Федоришин народився 14 квітня 1970 року в місті Калуші. Мав старшого брата, з якого брав приклад. Ріс добрим хлопцем, який любив допомагати батькам та охоче проводив час у селі на Львівщині — в бабусі та дідуся. Рибалив, ходив по гриби… Ці захоплення він проніс крізь усе життя.

Добре вчився у школі, захоплювався спортом, мав багато друзів…  Закінчивши школу, вирішив стати військовим пілотом і вступив до спеціалізованого навчального авіаційного центру, обравши профіль “Льотчика-винищувача”. Навчання закінчив у званні молодшого лейтенанта.

Але влаштуватися в Україні за фахом на початку 90-х йому було майже неможливо, тому він здобув ще один фах — стоматолога. Через певний час він разом із братом відкрили власний стоматологічний кабінет, де і працював до 2022 року.

У 1992 році одружився, а вже наступного року став щасливим батьком: у подружжя народився син.

З початком повномасштабного вторгнення Василь Федоришин не зміг стати осторонь, тому звернувся до ТЦК. На війну він йшов зі словами, що молоді мають жити…

Спершу був призначений командиром роти однієї з військових частин, служив на Закарпатті — охороняв державні кордони. Але за деякий час подав рапорт командуванню з тим, щоб його відправили у зону бойових дій. Тож далі воював на Донеччині.

23 жовтня 2022 року взвод під командуванням капітана Василя Федоришина потрапив у засідку поблизу села Водяне. Він пішов першим… Ворог вдарив з артилерії, завдавши смертельного поранення командиру. Бійцю було 52 роки. Його хлопці тоді врятувалися: з пораненнями та контузіями, але вони вижили…

Офіційне підтвердження про загибель воїна у Калуську громаду надійшло лише через рік після його загибелі.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку посмертно нагороджений орденом Президента України “За мужність” ІІІ ступеня та почесною відзнакою головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий Хрест”.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08