Цього тижня наші читачі активно відвідували наш сайт та читали свіженькі, актуальні та ексклюзивні матеріали. Черговий раз підбиваємо підсумки тижня на Інформаторі. Перший повноцінний тиждень листопада показав, що, наші любі читачі цікавляться різноманітною тематикою. У ТОП-10 потрапили статті про ділянку землі у Долині, дивного жартівника у парку та проліт шахеда у Калуші. Які ще статті цього тижна найактивніше читалися, переглядайте у нашому традиційному щотижневому матеріалі.
Ділиться Інформатор.
ТОП-3 статті цього тижня наступні:
До Калуша уночі залетів “шахед”?
Нічна повітряна тривога на Прикарпатті тривала близько години. У цьому проміжку калушани чули звуки, схожі на ті, які видає “шахед”.
До калуського парку внадився дивний “жартівник”
Хтось кілька ночей поспіль приходить до парку та знімає вхідні двері у вбиральні. “Працює” акуратно, не завдаючи шкоди майну громаді. Алепрацівникам парку — додатковий клопіт, адже доводиться двері встановлювати назад.
У Калуші шість шкіл пішли на дистанційне навчання
ТОВ “Костанза” так і не розпочала опалювальний сезон. Без тепла, у Калуській громаді досі залишаються 142 житлові будинки і 46 установ.
Також цього тижня цікавилися наступним:
У Калуші хочуть продати будівлю у самому центрі міста
Приміщення на вулиці Січинського в Калуші виставлять на аукціон. Планують провести його ще в поточному році.
У Долині на привабливій ділянці, площею в понад пів гектара, зареєстрували віртуальну нерухомість?
Долинська міська рада готується віддати під викуп дві земельні ділянки. Офіційно — з метою забезпечення ефективного використання земельного фонду та залучення додаткових коштів у міський бюджет. Проте, отримати землю підприємці, як виглядає з певних рішень ради, хочуть без аукціону. Закон у деяких випадках це справді дозволяє. Але чи можна в цій ситуації говорити про законність?
Довгий Войнилів у 1936 році: багате село без священника, на яке кинули оком латинники та євангелики
Села Калущини у будь-який період свого розвитку завжди відчували свою гідність та приналежність до громади. Палко відстоювали свої права перед усіма, хто б не траплявся на їхньому шляху. Таким селом, не якимось “…присілком, але великим селом з двома церквами” був Довгий Войнилів. Майже 100 років тому у селі не було священника, що вкрай турбувало заможних селян. Відсутністю на парафії священника користувалися “латинники” (римо-католики). Окрім цього люди самі здійснювали поховання рідних, а у селі ходили чутки, що їхнім церковним життям зацікавилися “евангелики”, тобто євангелісти. Призначеному священнику було важко добиратися і він від сили бував у селі 1-2 рази. У чому причина та що відбувалося у Довгому Войнилові у 1930-их роках?
У Долині люди просять владу, щоб вуличні ліхтарі світили довше
Міський голова Долини Іван Дирів повідомив, що не планує змінювати графіків освітлення вулиць у громаді й закликав усіх до економного споживання.
Калушанин на горі Піп Іван знайшов дивні набійки. Що вони означають?
Василь Фіцак, перебуваючи біля відомої обсерваторії на горі Піп Іван, знайшов набійки із дивними номерами. Що ці номера означають достеменно невідомо, але чоловік має свої припущення.
Два роки боротьби та очікувань: історія одного дзвінка із російського полону на Калущину
Історії незламних українських жінок надихають. Галина Стрюкова зі Сваричева більш ніж два роки очікувала та боролася за повернення із російського полону свого тоді ще хлопця – морського піхотинця Владислава Стрюкова. Та одного дня, перебуваючи у полоні, воїну вдалося додзвонитися до дівчини та на декілька секунд почути голос коханої…
На Пагорбі Слави у Калуші хотіли встановити хрест, а тепер встановлять прапор?
Ідея встановлення державного прапору України належить Віктору Павліву, який вважає це елементом декомунізації та деколонізації території Калуської громади. Дане питання зокрема розглядалося 4 листопада на оперативній нараді міського голови Калуша. Станом на сьогодні управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради вивчає дане питання, а журналісти Інформатора вирішили глянути на теперішній стан Пагорба Слави після серпневих “декомунізаційних” процесів.
