“Мій дід жив у королівстві”: з історії 100-літнього акту про хрещення, виданого Величковським у Долині

Історія прикарпатських сімей приховує чималі цікаві відомості. Хтось був воїном австро-угорської армії, а хтось січовим стрільцем, але єдине, що їх об’єднювало — приналежність до української нації. В наші руки потрапило свідоцтво про хрещення із Долини видане у 1918 році за декілька місяців до падіння Австро-Угорщини, підписане о. Величковським. Саме цей священник хрестив кардинала Мирослава-Івана Любачівського.

Ділиться Інформатор.

Історичним документом поділився Ігор Роп’яник. Він розповідає, що цей акт належить його дідові Михайлові Роп’янику.

“Мій дідусь жив у королівстві! Звучить, правда? Зрештою, мій батько теж, бо й він народився у Королівстві Галичина Австрійської держави майже перед її розпадом. Один із документів тієї епохи ― свідоцтво про народження і хрещення мого дідуся Михайла Роп’яника. Народився 13 падолиста 1870 року. Документ виданий 20 серпня 1918 року – за кілька місяців цісарська імперія перестане існувати”

Документ було видано 20 серпня 1918 року. Цікавим є підпис священника, що видав його – Величковський. Спершу думка спадає на Василя Величковського. Зрештою він народився у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) навчався на Прикарпатті, але по біографічній довідці не було ознак явних контактів із греко-католиками Долини. Пошуки інформації привели нас до о. Теодора Величковського, який мав прямі контакти із Долиною, що на Калущині.

о. Теодор Величковський народився 6 квітня 1846 року у Долині. Він протягом 30 років був настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що була зведена у 1896 році на місці старої дерев’яної. Можливо, саме у цьому храмі міг бути хрещений дід Ігоря Роп’яника – пан Михайло. Зрештою саме він хрестив кардинала Католицької церкви та главу УГКЦ Мирослава-Івана Любачівського, який теж із Долини. Помер релігійний і громадський діяч Долини та Прикарпаття 8 червня 1932 року.

У коментарі Інформатору Ігор Роп’яник розповів, що його дід був капралом австро-угорської армії та мав 5 синів:

“Він у формі капрала австро-угорської армії. А в цивільному житті був звичайним хліборобом, який виростив п’ятьох синів: найстарший був теж звичайним селянином, був вивезений на примусові роботи в Німеччину (про це є окремий допис у ФБ), інші сини – столяр, масар, фармацевт і співак (мій батько)”

Цікавим є і печатка долинської парафії, що теж складає чималу історичну цінність:

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08