14 листопада в Краєзнавчому музеї Калущини відбувся круглий стіл, присвячений Івану Ґонті, відомому командиру УПА на псевдо “Гамалія” та представнику родини Івана Франка, який усе життя віддав служінню українському народу, від громадської діяльності до героїчної боротьби за свободу України.
Розповідає Інформатор.
14 листопада в Краєзнавчому музеї Калущини відбувся круглий стіл на честь Івана Гонти, відомого командира УПА з псевдонімом “Гамалія” та видатного представника роду Івана Франка. Захід, який зібрав понад 20 людей, розпочався з молитви за українських героїв минулого і сучасності. З вітальним словом виступив Олег Відливаний, директор Музейно-виставкового центру Калуської міської ради, і наголосив на героїчній постаті Івана Ґонти. Присутня також була перша директорка музею Уляна Панюк, яка поділилася цінними спогадами про події минулого.
Присутні на заході ділилися історіями про життя Івана Ґонти, згадували рід Франків, з якого він походив. Іван належав до родини Онуфрія Франка, брата Івана Франка, який мав вісьмох дітей: Якова, Антона, Розалію, Марину, Анастасію, Анну, Михайла та Володимира-Омеляна. У домі останнього нині розташований музей у Підгірках. Всі діти Онуфрія були активними учасниками культурного й громадського життя. У важкі часи вони стали на захист рідної землі, поповнивши лави УПА.
На честь Івана Франка у родині його брата було названо трьох Іванів: Іван Франко (син Антона), Іван Когут (син Анни) та Іван Ґонта, онук Розалії. Всі троє героїчно загинули у боротьбі за незалежність України. Найстаршим з них був Іван Йосипович Ґонта, чий рід мав козацьке походження і переїхав на Калущину з Поділля. Батько Івана, Йосип, загинув під час Першої світової війни. Після смерті чоловіка Розалія Франко вдруге вийшла заміж за Федора Баб’яка, і в них народився син Михайло. Брати часто бували в Підгірках у дідуся та дядька Михайла Франка, активного діяча і організатора “Просвіти”.
Іван Ґонта змалку перейняв дух патріотизму та національної свідомості. Підростаючи, він заснував у рідному селі Збора товариства “Просвіта” та “Луг”, де виховував молодь у національному дусі. Згодом він працював на фабриці “мармуляди” в Калуші, де інженером працював його родич Михайло Франко. У Варшаві Іван вступив до лав Української Військової Організації, а згодом, у 1942 році, закінчив аграрну школу в Дублянах.
Восени 1943 року Ґонта приєднався до УПА, став чотовим у курені УНС “Гайдамаки”, а в лютому 1944 року сформував сотню “Чорні чорти” у складі куреня “Скажені”. Пізніше він командував куренем “Довбуш” і здобув звання Старшого булавного. На заході також згадували його кохану Стефу Бойко, «штафетницю», яка доставляла пошту УПА.
Окремо Олег Відливаний розповів про криївку “Черемош” у Підгірках, де в 1945 році загинули шестеро повстанців, зокрема Іван Магас на псевдо “Черемош” та Володимир Калиній на псевдо “Артем”. Це місце було знайдено і відновлено лише в 2017 році, де нині встановлено пам’ятний знак.
Згадали й трагічний день 1 листопада 1944 року, коли Іван Ґонта загинув у жорстокому бою проти військ НКВС в урочищі Гуркало біля села Грабівка. Він разом з іншими повстанцями героїчно прикривав відхід побратимів під командуванням Роберта. За кілька днів після бою командир Василь Андрусяк, відомий як “Різун”, повернувся з побратимами, щоб поховати полеглих. Згодом, 13 жовтня 1990 року, їхні останки були урочисто перезахоронені на сільському цвинтарі у селі Грабівка. В пам’ять про героя в селі Збора названо вулицю, а в 1993 році встановлено пам’ятник.
Завдяки цьому заходу, що об’єднав істориків, краєзнавців та небайдужих калушан, вдалося поглибити знання про героїчні постаті, які віддали життя за українську державність, та передати молоді важливість збереження пам’яті про героїв, що боролися за майбутнє України.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
