16 листопада 2024 року Українське Радіо святкує своє 100-річчя. За цей час радіо пережило як злети, так і падіння, поділяючи з усією країною її історичні випробування.
Ділиться Інформатор, посилаючись на Українське Радіо.
У 1920-ті роки українські голоси вперше прозвучали в ефірі, ставши одним із перших радіомовників в СРСР. У 1930-ті роки працівники радіо стали жертвами репресій, а під час Другої світової війни багато з них опинилися на фронтах, де виконували свою роботу з мікрофоном або зброєю в руках. У 1970-ті роки радіо стає важливим носієм музичних хітів, серед яких легендарні пісні “Червона рута” та “Водограй”. Одним із знакових моментів став ефір, у якому лунало проголошення Акта незалежності України.
Через три революції, війну 2014 року, пандемію COVID-19 і повномасштабне вторгнення 2022 року Українське Радіо залишалося на передовій, інформуючи та підтримуючи своїх слухачів у важкі часи.
Запрошуємо вас разом переглянути основні етапи історії Українського Радіо та зазирнути в його майбутнє.
“Алло! Алло! Алло! Говорить Харків! Всім, всім, всім. Працює перша в Україні радіотелефонна станція“, – з цих слів починається історія Українського Радіо.
16 листопада 1924 року Українське Радіо вперше вийшло в ефір. Передача прозвучала з приміщення Харківської обласної філармонії, яке на той час було партклубом. Для потреб радіо виділили дві кімнати: одну для дикторської, де стояв мікрофон, іншу – для апаратної. Першими на радіо виступили керівники радянської України, а після них прозвучав концерт струнного квартету ім. Війома. Усього програму слухали через гучномовці півтори тисячі людей.
Цей день став початком великої історії Українського Радіо, яка триває вже понад сто років.
У приміщенні Харківської опери в 1920-х був партклуб/суспільне надбання
Радіомовлення 1920-х років стало справжнім експериментом прямого ефіру. Концерти і виступи виконувалися наживо, що вимагало від радіо наявності власних музикантів. Перші оркестри Українського Радіо були створені навіть раніше, ніж Симфонічний оркестр BBC. У 1929 році у Харкові було засновано Симфонічний оркестр Українського радіоцентру, а також Оркестр народних інструментів. У 1932 році до цих колективів приєднався Хор Українського Радіо, що став важливою частиною радіоформату країни.
Оркестр народних інструментів Держтелерадіо УРСР (1965-1992)/суспільне надбання
21 березня 1933 року харківське радіо вперше транслює одну з оригінальних радіоп’єс “Понад усе” (Uber alles), яку створив режисер і драматург Олег Димінський. Ця вистава швидко привернула увагу, але невдовзі радянські критики назвали її “ідеологічно шкідливим жанром”. Через це радіоп’єса була заборонена, а її автор потрапив під цензуру на довгий час.
Після того, як столиця повертається до Києва, загальнонаціональне радіо слідує за українським радянським урядом і також переїжджає з Харкова до столиці. На розі Інститутської та Хрещатика відкривається Радіотеатр, де розпочинається новий етап розвитку українського радіо.
Радіотеатр на Хрещатику, 1939 рік/Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного
Уряд зобов’язує будівельників і зв’язківців прокладати дротову радіомережу в усіх новозбудованих чи відремонтованих будинках. Завдяки цьому до 1991 року в Україні налічується 19,5 мільйона радіоточок при населенні 52 мільйони людей. Через дротову мережу Українське Радіо чує практично кожен мешканець, адже радіо звучить у майже кожному приміщенні.
6 листопада 1951 року Київський телерадіоцентр починає свою роботу на Хрещатику, 26. Саме на цю адресу радіослухачі надсилають тисячі листів з відгуками про свої улюблені програми. Сьогодні з цього ж самого адреси мовлять Перший канал Українського Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура та Радіоточка.
Київ, Хрещатик, 26. Хроніка 1950-х років/архів Українського Радіо
22 квітня 1965 року в Україні починає мовлення перша музична станція – Радіо Промінь, другий канал Українського Радіо. Це радіо стало новатором: саме тут вперше запросили слухачів до прямого ефіру для розмови та запустили перший вітчизняний музичний чарт.
З 1967 року в ефір виходить одна з найпопулярніших розважальних програм кількох десятиліть – «Від суботи до суботи». У цій програмі естрадні хіти поєднуються з гумористичними замальовками. Артисти, що брали участь у легендарній передачі, ставали відомими слухачам завдяки своїм голосам.
Ведучі розважальної передачі “Від суботи до суботи” Наталія Лотоцька та Олег Комаров/архів Українського Радіо
1976 рік. У Києві зводять Будинок звукозапису (БЗЗ), де записують свої хіти такі відомі артисти, як Володимир Івасюк, Василь Зінкевич та Назарій Яремчук. Сьогодні в цьому будинку працюють художні колективи Українського Радіо, продовжуючи традиції української музики та мистецтва.
Велика концертна студія Будинку звукозапису Українського Радіо/УР
24 серпня 1991 року Українське Радіо здійснює трансляцію з Верховної Ради, дозволяючи радіослухачам стати свідками проголошення державної незалежності України. Ведучий трансляції Віктор Лешик вигукує: “Україно, ти вільна! Вітаю всіх!”. У документальному фільмі “Той день, коли” він ділиться своїми спогадами про цей історичний ефір, розповідаючи про події, що йому передували, та про те, чому в той момент він хотів опинитися в поїзді.
1 січня 1993 року Українське Радіо стає членом Європейської мовної спілки (European Broadcasting Union) – найбільшого у світі професійного об’єднання телерадіомовників. Це об’єднання є організатором пісенного конкурсу “Євробачення”, до якого у 2003 році приєднуються й українські учасники.