Калуш До сайту

Українське Радіо святкує 100 років: шлях через століття

16 листопада 2024 року Українське Радіо святкує своє 100-річчя. За цей час радіо пережило як злети, так і падіння, поділяючи з усією країною її історичні випробування.

Ділиться Інформатор, посилаючись на Українське Радіо.

У 1920-ті роки українські голоси вперше прозвучали в ефірі, ставши одним із перших радіомовників в СРСР. У 1930-ті роки працівники радіо стали жертвами репресій, а під час Другої світової війни багато з них опинилися на фронтах, де виконували свою роботу з мікрофоном або зброєю в руках. У 1970-ті роки радіо стає важливим носієм музичних хітів, серед яких легендарні пісні “Червона рута” та “Водограй”. Одним із знакових моментів став ефір, у якому лунало проголошення Акта незалежності України.

Через три революції, війну 2014 року, пандемію COVID-19 і повномасштабне вторгнення 2022 року Українське Радіо залишалося на передовій, інформуючи та підтримуючи своїх слухачів у важкі часи.

Запрошуємо вас разом переглянути основні етапи історії Українського Радіо та зазирнути в його майбутнє.

Алло! Алло! Алло! Говорить Харків! Всім, всім, всім. Працює перша в Україні радіотелефонна станція“, – з цих слів починається історія Українського Радіо.

16 листопада 1924 року Українське Радіо вперше вийшло в ефір. Передача прозвучала з приміщення Харківської обласної філармонії, яке на той час було партклубом. Для потреб радіо виділили дві кімнати: одну для дикторської, де стояв мікрофон, іншу – для апаратної. Першими на радіо виступили керівники радянської України, а після них прозвучав концерт струнного квартету ім. Війома. Усього програму слухали через гучномовці півтори тисячі людей.

Цей день став початком великої історії Українського Радіо, яка триває вже понад сто років.

У приміщенні Харківської опери в 1920-х був партклуб/суспільне надбання

Радіомовлення 1920-х років стало справжнім експериментом прямого ефіру. Концерти і виступи виконувалися наживо, що вимагало від радіо наявності власних музикантів. Перші оркестри Українського Радіо були створені навіть раніше, ніж Симфонічний оркестр BBC. У 1929 році у Харкові було засновано Симфонічний оркестр Українського радіоцентру, а також Оркестр народних інструментів. У 1932 році до цих колективів приєднався Хор Українського Радіо, що став важливою частиною радіоформату країни.

Оркестр народних інструментів Держтелерадіо УРСР (1965-1992)/суспільне надбання

21 березня 1933 року харківське радіо вперше транслює одну з оригінальних радіоп’єс “Понад усе” (Uber alles), яку створив режисер і драматург Олег Димінський. Ця вистава швидко привернула увагу, але невдовзі радянські критики назвали її “ідеологічно шкідливим жанром”. Через це радіоп’єса була заборонена, а її автор потрапив під цензуру на довгий час.

Фрагмент реконструкції п’єси Олега Димінського «Понад усе» (1933) by Суспільне Мовлення

Після того, як столиця повертається до Києва, загальнонаціональне радіо слідує за українським радянським урядом і також переїжджає з Харкова до столиці. На розі Інститутської та Хрещатика відкривається Радіотеатр, де розпочинається новий етап розвитку українського радіо.

Радіотеатр на Хрещатику, 1939 рік/Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного

Під час Другої світової війни працівники радіо залишаються в Києві до 18 вересня 1941 року. За день до німецької окупації столиці вони евакуюються в Харків, а через місяць і з Харкова. Незважаючи на окупацію України, радіо не припиняє своєї роботи. В ефір виходить кілька важливих радіостанцій, зокрема урядова радіостанція імені Тараса Шевченка, “Радянська Україна”, а також “Партизанка”. 2 травня 1943 року починає мовити похідна радіостанція «Дніпро», що базується в спеціально обладнаному радіопоїзді.

Сторінка з бухгалтерської книги радіостанції «Дніпро» 1943-1944 роки/архів Українського Радіо

Радіостанція УПА “Вільна Україна” (позивний “Афродита”) мовить зі Стрийщини з осені 1943 до весни 1945.

Уряд зобов’язує будівельників і зв’язківців прокладати дротову радіомережу в усіх новозбудованих чи відремонтованих будинках. Завдяки цьому до 1991 року в Україні налічується 19,5 мільйона радіоточок при населенні 52 мільйони людей. Через дротову мережу Українське Радіо чує практично кожен мешканець, адже радіо звучить у майже кожному приміщенні.

6 листопада 1951 року Київський телерадіоцентр починає свою роботу на Хрещатику, 26. Саме на цю адресу радіослухачі надсилають тисячі листів з відгуками про свої улюблені програми. Сьогодні з цього ж самого адреси мовлять Перший канал Українського Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура та Радіоточка.

Київ, Хрещатик, 26. Хроніка 1950-х років/архів Українського Радіо

22 квітня 1965 року в Україні починає мовлення перша музична станція – Радіо Промінь, другий канал Українського Радіо. Це радіо стало новатором: саме тут вперше запросили слухачів до прямого ефіру для розмови та запустили перший вітчизняний музичний чарт.

З 1967 року в ефір виходить одна з найпопулярніших розважальних програм кількох десятиліть – «Від суботи до суботи». У цій програмі естрадні хіти поєднуються з гумористичними замальовками. Артисти, що брали участь у легендарній передачі, ставали відомими слухачам завдяки своїм голосам.

Ведучі розважальної передачі “Від суботи до суботи” Наталія Лотоцька та Олег Комаров/архів Українського Радіо

1976 рік. У Києві зводять Будинок звукозапису (БЗЗ), де записують свої хіти такі відомі артисти, як Володимир Івасюк, Василь Зінкевич та Назарій Яремчук. Сьогодні в цьому будинку працюють художні колективи Українського Радіо, продовжуючи традиції української музики та мистецтва.

Велика концертна студія Будинку звукозапису Українського Радіо/УР

1978 рік. В ефір виходить радіожурнал “Слово” – програма, присвячена правильному написанню та вимові української мови. Серед численних передач на мовну тематику “Слово” залишається однією з найпопулярніших. Символічно, що ведуча програми, Світлана Горлова, стала тією, хто зачитує перші Радіодиктанти національної єдності, сприяючи поширенню культури грамотності серед українців.

24 серпня 1991 року Українське Радіо здійснює трансляцію з Верховної Ради, дозволяючи радіослухачам стати свідками проголошення державної незалежності України. Ведучий трансляції Віктор Лешик вигукує: “Україно, ти вільна! Вітаю всіх!”. У документальному фільмі “Той день, коли” він ділиться своїми спогадами про цей історичний ефір, розповідаючи про події, що йому передували, та про те, чому в той момент він хотів опинитися в поїзді.

1 січня 1993 року Українське Радіо стає членом Європейської мовної спілки (European Broadcasting Union) – найбільшого у світі професійного об’єднання телерадіомовників. Це об’єднання є організатором пісенного конкурсу “Євробачення”, до якого у 2003 році приєднуються й українські учасники.

15 червня 1995 року Українське Радіо отримує першу ліцензію №000001 на право мовлення. Однак протягом наступних 20 років радіо майже не отримує нових частот, що обмежує його можливості для конкуренції з комерційними станціями. Лише після Революції гідності та створення Суспільного мовлення вдається змінити політику ліцензування і забезпечити доступ Українському Радіо до нових ефірних можливостей.

Радіодиктант національної єдності-2022 читала народна артистка Ада Роговцева. Авторка тексту — українська письменниця та режисерка Ірина Цілик. В ефірі поряд з Роговцевою працював ведучий Радіо Культура, музикант і волонтер Роман Коляда/УР

Через повномасштабне російське вторгнення Українське Радіо відкриває свій сигнал для ретрансляції станціями будь-якої форми власності, щоб забезпечити можливість передачі інформації українського мовника по всьому світу. Це рішення дозволяє зберігати зв’язок з українцями та надавати їм важливу інформацію в умовах війни, незалежно від місця перебування слухачів.

24 серпня 2023 року Суспільне запускає “Радіоточку” – онлайн-радіостанцію, яка транслює музику від 60-х до 90-х років. Більшість композицій на станції – це пісні з архіву Українського Радіо. Слухати “Радіоточку” можна через застосунок suspilne.radio або на офіційному сайті.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08