Калуш До сайту

Фахівці прогнозують, що антимікробна резистентність у майбутньому забиратиме мільйони життів

Тетяна Кіндюх

Антимікробна резистентність: щорічно з 18 по 24 листопада у світі проводять кампанію з обізнаності про стійкість до антимікробних препаратів. Чому це особливо актуально під час повномасштабної війни і коли реально можна обійтися без антибіотиків?

Про це Інформатору розповіла лікарка-епідеміологиня Калуського РВ ДУ “Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України” Ольга Штогрин.

Антимікробна резистентність (AMR) виникає, коли бактерії, віруси, гриби та паразити більше не реагують на антимікробні ліки. Внаслідок резистентності до ліків антибіотики та інші антимікробні препарати стають неефективними, а інфекції — важкими або неможливими для лікування, що збільшує ризик поширення захворювань, інвалідності та смерті. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), до 2050 року АМР забиратиме щороку 10 мільйонів людських життів у всьому світі.

“Всесвітній тиждень обізнаності про стійкість до антимікробних препаратів (WAAW) є глобальною кампанією, яка відбувається щорічно з 18 по 24 листопада для підвищення обізнаності та розуміння антимікробної резистентності та заохочення кращих практик серед населення, зацікавлених сторін у сфері та політиків, які всі відіграють критичну роль у зменшенні подальшого виникнення та поширення АМР.

Особливої актуальності ця проблема набула для України з початком повномасштабного вторгнення росії — вибухові, осколкові та вогнепальні поранення з відсутністю доступу до фахової медичної допомоги в зонах бойових дій, а також інші фактори призводять до неконтрольованого та нераціонального застосування антимікробних препаратів та, як наслідок, до поширення АМР”, — каже Ольга Штогрин.

Антимікробна резистентність є природним процесом, який відбувається з часом через генетичні зміни в патогенах. Виникнення та поширення стійкості прискорюється людською діяльністю, головним чином зловживанням та надмірним використанням антимікробних засобів для лікування, профілактики або контролю інфекцій у людей, тварин та рослин.

Звіт 2022 року про глобальну резистентність до антибіотиків підкреслює тривожні рівні резистентності серед поширених бактеріальних патогенів. Показники в 76 країнах становлять 42% для резистентного до цефалоспоринів третього покоління E. coli та 35% для метицилінрезистентного Staphylococcus aureus, що є великою проблемою. Для інфекцій сечових шляхів, викликаних E. coli, 1 з 5 випадків виявили знижену чутливість до стандартних антибіотиків, таких як ампіцилін, ко-тримоксазол та фторхінолони у 2020 році. Klebsiella pneumoniae, звичайна кишкова бактерія, також показала підвищені рівні резистентності до критично важливих антибіотиків. Зростання рівнів резистентності потенційно призводить до збільшення використання препаратів останньої надії, таких як карбапенеми, для яких резистентність, в свою чергу, спостерігається в кількох регіонах. Оскільки ефективність цих препаратів останньої лінії знижується, ризики збільшуються для інфекцій, які не можуть бути вилікувані. Прогнози вказують на очікуване подвоєння резистентності до антибіотиків останньої лінії до 2035 року в порівнянні з рівнями 2005 року.

Ризики збільшуються, коли ви як пацієнт використовуєте антибіотики неправильно: наприклад, більшість застуд і грипу викликані вірусами, проти яких антибіотики НЕ є ефективними.

“Якщо ви скорочуєте тривалість лікування, знижуєте дози, не дотримуєтеся правильної частоти (приймаючи препарат один раз на день замість 2 або 3 разів на день, як вказано), у вашому організмі не буде достатньо препарату, і бактерії виживуть і можуть стати стійкими. Завжди дотримуйтесь порад вашого лікаря щодо того, коли і як використовувати антибіотики”, — наголошує фахівчиня.

 Деякі прості кроки як зменшити можливість виникнення антибіотикорезистентності:

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08