В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Андрія Мошуру

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Андрія Мошуру — солдата-навідника 3-го відділення 2-го аеромобільного взводу 3-ої аеромобільної роти 1-го аеромобільного батальйону.

Андрій Мошура народився 20 серпня 1988 року в селищі міського типу Перегінське Калуського району. Був із багатодітної сім’ї: мав п’ятьох сестер і трьох братів. Як найстарший, дбав та піклувався про всіх. Заледве він навчився ходити, як почимчикував у столярну майстерню дідуся Петра. Там міг сидіти годинами і зачаровано спостерігати за роботою досвідченого столяра. А в сім років уже і сам брався майструвати з дерева. 

Навчався у Перегінській школі. Був розумним та спокійним учнем. Після закінчення дев’ятого класу почав достеменно навчатись столярству в одного з майстрів. Його дідусь на той час уже помер і не встиг передати онукові всі тонкощі ремесла. Але Андрій Мошура наполегливо вчився, мріяв заробляти вдома та не їздити на заробітки за кордон… 

Тож, до повномасштабної війни молодого чоловіка знали у рідному селищі як талановитого різьбяра, столяра, члена церковного братства. Разом з односельцями він зробив для місцевої церкви огорожу, двері, полички, тумбочки, Різдвяну шопку, підставку під Євангеліє. Допомагав і у відбудові Святоандріївського скиту студитського монастиря УГКЦ в урочищі Лужки на Рожнятівщині, за що його відзначили спеціальною грамотою. 

Коли почалася велика війна, Андрій одразу був готовий іти захищати рідну землю. Рідні йогоспершу відмовили. Але, отримавши на початку жовтня 2022 року повістку, він таки поїхав до військкомату, пройшов медкомісію та мобілізувався. Перед виїздом взяв благословення у священника. 

Після місяця навчання у Житомирі, молодого бійця відправили у Бахмут, а вже незадовго — у Луганську область. Він служив солдатом-навідником 1-го аеромобільного батальйону. На жаль, недовго. Боєць загинув на початку грудня на Луганщині. 

3 грудня 2022 року Андрій Мошура ще написав рідним, що заступає на бойове чергування. Це було його останнє повідомлення. Наступного дня воїн загинув у селі Білогорівка, що на Луганщині.

Поховали Андрія Мошуру в рідному Перегінському. Бійця посмертно нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08