Верховна Рада ухвалила закон, який надає слідчим і прокурорам право обмежувати діяльність бізнесу у випадках, коли вони вважатимуть, що юридична особа може здійснювати дії, які потенційно перешкоджають кримінальному провадженню.
Ділиться Інформатор, посилаючись на Судову-Юридичну газету.
Юридичним особам можуть обмежити діяльність, якщо слідчий чи прокурор вважатимуть, що від імені компанії чи в її інтересах можуть здійснюватися дії, які перешкоджають кримінальному провадженню. Відповідний законопроєкт №11443, що вносить зміни до Кримінального кодексу (КК) та Кримінального процесуального кодексу (КПК), 4 грудня був ухвалений Верховною Радою. Законопроєкт активно підтримав голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Цей законопроєкт суттєво розширює повноваження слідчих і прокурорів у контексті обмеження діяльності бізнесу.
Нові положення КПК доповнено статтею 483-5, яка встановлює, що до юридичної особи може бути застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді обмеження її діяльності.
Згідно із законом, таке обмеження може бути застосоване, якщо слідчий чи прокурор матимуть “достатні підстави вважати”, що в інтересах юридичної особи можуть здійснюватися дії, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
У тексті закону зазначено: “У разі наявності достатніх підстав вважати, що від імені юридичної особи та/або в її інтересах можуть вчинятися дії, спрямовані на уникнення застосування до неї заходів кримінально-правового характеру та/або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий за погодженням із прокурором чи прокурор звертаються до слідчого судді або суду з клопотанням про застосування обмежень до юридичної особи, стосовно якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру“.
Ця норма, за словами критиків, передбачає досить розмиті формулювання, які можуть створити умови для зловживань, адже рішення про обмеження діяльності бізнесу залежатиме від оцінки слідчого чи прокурора.
Експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради висловили застереження щодо нових положень Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, у їхньому висновку зазначено, що формулювання “у разі наявності достатніх підстав вважати” є суб’єктивним і оціночним.
“У випадку зловживання слідчим або прокурором своїми процесуальними правами зазначена норма може бути використана для прихованого тиску на бізнес“, — наголосили у висновку.
Одним із найбільш спірних положень є можливість розгляду клопотань без участі представника юридичної особи. Згідно з проєктом, у статті 483-7 КПК пропонується: “Якщо прокурор чи слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни установчих документів юридичної особи, її припинення або розпорядження активами, яке перешкоджатиме у подальшому їх стягненню, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею або судом без виклику представника юридичної особи”.
Такий підхід може створити значний простір для зловживань, адже юридична особа фактично позбавляється права на захист на етапі прийняття рішень, які можуть критично вплинути на її діяльність.
Крім того, стаття передбачає, що клопотання про застосування обмежень до юридичної особи розглядається судом протягом трьох днів з дня надходження. Участь прокурора чи слідчого є обов’язковою, а от присутність представника юридичної особи — лише за умови, якщо він з’явиться на засідання. У разі неявки без поважних причин рішення може бути ухвалене за його відсутності.
“Однак у такому разі не буде забезпечене право юридичної особи на правову допомогу“, — вказує ГНЕУ у своєму висновку.
Також закон передбачає, що слідчий суддя може заслуховувати свідків і досліджувати матеріали, які мають значення для справи, без виклику представників юридичної особи. Це викликає додаткове занепокоєння, оскільки може призводити до ухвалення необґрунтованих рішень.
Ці положення викликали значний резонанс серед правозахисників, адвокатів та бізнес-середовища, які наголошують на ризиках порушення прав юридичних осіб та можливості використання цих норм для тиску на бізнес.
Ухвалення Верховною Радою законопроєкту №11443 викликало хвилю критики з боку експертів і представників бізнес-спільноти. Ухвалені зміни можуть стати серйозним інструментом тиску на підприємства, особливо на малий та середній бізнес, зазначають у своїх висновках Український союз промисловців та підприємців (УСПП).
За словами представників УСПП, законопроєкт передбачає широкі повноваження слідчих і прокурорів у питанні обмеження діяльності юридичних осіб. Особливе занепокоєння викликає формулювання «наявність достатніх підстав вважати», яке дає змогу правоохоронцям діяти суб’єктивно, без чітких критеріїв.
“Такі положення створюють ризики зловживань, особливо коли йдеться про підприємства малого бізнесу. Юридичний супровід для захисту в подібних справах є дорогим і часто недоступним для них. Це може призвести до скорочення робочих місць і негативно вплинути на економіку країни“, — наголосили в УСПП.
Законопроєкт також передбачає низку санкцій, таких як:
- Заборона участі в публічних закупівлях та державно-приватних партнерствах.
- Заборона залучати інвестиції від міжнародних організацій.
- Обмеження на участь у програмах підтримки, зокрема проєктах “Дія City”.
УСПП підкреслили, що такі обмеження можуть застосовуватися навіть до тих компаній, вина яких не буде доведена, що створює ризик несправедливого покарання.
Відсутність запобіжників
Експерти також зазначили, що у законопроєкті не передбачено достатніх запобіжників проти зловживань з боку правоохоронців. Розмиті формулювання, такі як «суспільно небезпечне діяння» чи «достатні підстави вважати», дають змогу застосовувати норми на розсуд слідчих та прокурорів.
«Відсутність чіткого визначення критеріїв і механізмів захисту відкриває простір для тиску, особливо у разі інтересу конкурентів або сторонніх осіб», — вказують у УСПП.
Міжнародні стандарти і права підприємців
Окреме зауваження стосується відповідності законопроєкту міжнародним стандартам. УСПП критикує норму, яка дозволяє розглядати клопотання без участі представника юридичної особи.
“Це суперечить міжнародним стандартам права на справедливий суд і обмежує можливість захисту“, — наголосили експерти.
Крім того, положення про розгляд клопотань протягом трьох днів із моменту їх надходження не залишає часу для якісної підготовки захисту.
“Формальне запозичення практик ОЕСР чи ЄС без врахування реалій підприємницької діяльності в Україні лише посилює роль контролюючих органів“, — резюмували в УСПП.
Що далі?
УСПП та інші бізнес-асоціації закликають до доопрацювання законопроєкту, щоб усунути ризики зловживань і забезпечити баланс між необхідністю розслідувань і захистом підприємницьких прав. Відсутність таких змін може мати критичні наслідки як для бізнесу, так і для економіки в цілому.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
