Владислав Стрюков брав участь в АТО/ООС. Коли розпочалася повномасштабна війна у 2022 році, він потрапив в полон у Маріуполі.
Пише Інформатор.
Галина народилався у селі Сваричів, що на Рожнятівщині. З майбутнім чоловіком вона познайомилася ще у 2018 році під час навчання у Львові. Хлопець тоді навчався в академії сухопутних військ.
“Коли у лютому розпочалася війна, то Влад знаходився на лінії оборони у Донецькій області. У квітні він з побратимами з 36 бригади зайняли машинобудівне підприємство “Азовмаш”. Маріуполь вже був в облозі. Хлопці хотіли вийти з Маріуполя невеликими групами, прорвати кільце, але їм не вдалося – їх взяли у полон”, — розповіла Галина Стрюкова.
А далі була невідомість. Галина пригадує, як щодня та щоночі моніторила російські медіа. Каже, росіяни тоді часто знімали на відео наших захисників у полоні і демонстративно розповсюджували в інтернеті. Саме на такому відео Галина побачила коханого, який перебував у полоні.
Далі були суди: Владислава за законами росії засудили на 24 роки ув’язнення. Незважаючи ні на що, Галина не здавалася і подала апеляцію, щоб тягти довше час. Дівчина розуміла, поки триває апеляціний суд, доти Владислав буде знаходитися у Донецькому СІЗО. Галина знайшла людей, які відбували там покарання ще з 2014 року. Правдами і неправдами вона шукала зв’язок з Владиславом через різних людей та дізнавалася про фізичний стан коханого.
“Він у мене один, а таких як він у держави тисячі хлопців. Я не могла сидіти і нічого не роботи для його звільнення: їздила у Київ та Миколаїв на акції-нагадування про військовополонених. У той час Владислав сидів у тюрмі і його росіяни переконували, що України як держави вже немає”, – ділиться Галина Стрюкова.
Разом з паломниками Галина їздила у Меджугор’є та брала участь у прощах по Україні. Пригадує, як у церкві в Дрогобичі заховала телефон, щоб помолитися. Каже, в той момент дуже зохотілося глянути на телефон. Крізь сльози, які текли по її обличчю дівчина побачила на екрані повідомлення від Владислава. За весь час перебування в полоні йому вдавалося двічі подзвонити до Галини.
Дівчина переконана, що всі події, які відбулися з нею та коханим лише зміцнили їх стосунки. Бог чув її молитви і відповідав на них через людей. Каже, повернувшись з полону Владислав розповідає, як перебуваючи у ДНР в СІЗО, він відчував Божу присутність: то їсти йому хтось давав, то телефон подзвонити. Ув’язнених били по черзі, але бували моменти, коли черга підходила до Владислава, то його не били. Наглядачі у в’язниці між собою перегукувалися, мовляв, цьому бити сьогодні не будемо.
Владислав не бачився з Галиною 2,5 роки. Та у вересні цього року його і ще 48 військових та цивільних обміняли. Морський піхотинець повернувся з російської неволі до коханої. У листопаді пара одружилася і взяла шлюб у церкві Різдва Христового у Рожнятові.
Зараз військовий проходить реабілітацію та адаптовується до життя. За словами Галини, вони планують жити на Рожнятівщині, бо саме ця місцевість подобається Владиславу. Тепер у подружжя Стрюкових спільні плани на майбутнє та одна мрія на двох – щоб закінчилася війна і з полону додому повернулися всі захисники та захисниці.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
