В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Любомира Максимця

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Любомира Максимця — стрільця батальйону “Айдар”, стрільця 72-ої бригади Чорних запорожців.

Любомир Максимець народився 30 січня 1969 року у селищі Перегінському. Мав брата. Хлопців виховувала бабуся.

Навчався у місцевій школі, після закінчення якої здобув у технікумі фах механіка. Любив футбол. Проходив строкову службу в армії. Пізніше виїхав на роботу до Криму, де і прожив 25 років. Був одруженим, мав сина.

У 2013 році він одним із перших поїхав на Майдан у київ, а до того вже був активним проукраїнським громадським діячем. Далі вступив у лави батальйону “Айдар” та потрапляє на схід України. Був учасником АТО у період з 2014 до 2018 року.

У 2015 році він познайомився на полігоні з жінкою, яка стала його другою дружиною.

У перші дні повномасштабного вторгнення в Україну Любомир Максимець був за кордоном, але повернувся і став до лав захисників. Він був у складі військових, які тримали позицію на Київщині. Позицію втримали, але деякі воїни зазнали поранень. Серед них — і військовий із Перегінського. У госпіталі його ошелешили діагнозом про онкологію. Чоловік мужньо витримав це випробування, боровся з хворобою та їздив за кордон по машини для українських військових та іншу допомогу. він багато волонтерив.

Помер у лікарні в січні 2023 року. Похований у рідному селищі.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08