Документи, фотокартки, листування містяться у колекції ізраїльсько-німецького журналіста Роберта Вельча. У часи Першої світової війни він воював на німецькому боці і у 1916 році побував у Калуші. Як виявилося серед десятків фотокарток містяться цінні світлини Калуша першої чверті ХХ ст. Найімовірніше, ці світлини вперше побачать калушани…
Розповідає Інформатор.
Не будемо вдаватися у подробиці пошуку світлин. Вони були знайдені випадково на сайті Центру єврейської історії посеред десятків тисяч інших документальних файлів.
Хто такий Роберт Вельч і як він пов’язаний із Калушем?
Роберт Вельч у більш зрілому віці (зліва) та під час Першої світової війни у с. Павлівка (6 січня 1917 р.). Фото із колекції Роберта Велча. Джерело: Центр єврейської історії
Роберт Вельч (1891 – 1982) – ізраїльський та німецький журналіст, публіцист, редактор та громадський діяч. Народився 20 червня 1891 року у Празі (Чехія), яка тоді входила до складу Австро-Угорщини. Під час Першої світової війни воював на боці Австро-Угорщини.
Відомо, що його двоюрідний брат Фелікс Вельч був другом Франца Кафки та Макса Брода. Був прихильником ідеалістичного сіонізму та редагував зокрема сіоністську газету “Єврейський огляд”. Свого часу, з 1925 по 1933 рр. Роберт Вельч був учасником організації “Бріт Шалом”, яка виступала за побудову двонаціональної арабсько-єврейської держави у Підмандатній Палестині.
Роберт Вельч не був калушанином, не походив із цього міста, але на декілька днів все ж побував тут і відчув калуське літе. У серпні 1916 року у Калуші дислокувався його полк. Тут він зробив надзвичайно цінні світлини людей, які в той час населяли наше місто. Хоч їх всього декілька, проте вони мають велику цінність для науковців та дослідників історії Калуша у період Першої світової війни.
Яким побачив Калуш австро-угорський військовий?
Із колекції до нас дійшли три фотокартки Калуша, які підписані порядковими номерами 80, 82 та 83. Можливо їх було більше, проте нам вдалося знайти три, що вже є чималим досягненням. Спочатку здавалося, що він сфотографував місцевий ринок, бо з фотографій так виглядає. Однак зворотній опис змінив нашу думку. На світлинах, які ви можете бачити нижче, зображено людей на вокзалі у Калуші. Про це свідчить напис німецькою “Bahnhof Kalusz”. З німецької Bahnhof означає залізничний вокзал, станцію.
Підписано як Bahnhof Kalusz 13.VIII.16. Залізнична станція Калуш. 13 серпня 1916 року.
До теми — “Відгомін минулого”, — калуський залізничний вокзал у давнину.
Калуська залізниця у полум’ї Другої світової війни: історія родини Сенчуків
Зрештою листівки тих років із зображенням калуської залізниці теж мають такі дахи, що дає можливість припустити, що це таки Калуш. Принаймні такі дашки тоді були на вокзалі. Можливо це фото було зроблене у дальній частині вокзалу:
Залізнична станція у Калуші. Початок ХХ ст.
Іншою світлиною, яка теж підписана як “Bahnhof Kalusz” була ось ця менш розбірлива, але з декількома лицями людей, що не менш важливо для нас. Тут на задньому плані теж видніються дахи, що були притаманні калуській залізниці тих часів:
Залізнична станція у Калуші. 13 серпня 1916 року.
Підпис на звороті фотокарток
Третя наявна світлина показує місцевість та польові умови австро-угорських вояків. Тут Роберт Вельч у товаристві своїх бойових побратимів. Позаду них палатка:
Підпис на звороті: Bei Kalusz. 13.VIII.16. (У Калуші. 13 серпня 1916 року)
Насправді важко щось розібрати і важко сказати, чи видніється на горизонті річка або ж будинки, але фото підписане таким чином. Ця світлина могла бути зроблена на околицях Калуша.
Коротко про колекцію Роберта Вельча
Історія, яка особисто цікавить нас міститься у колексії Роберта Вельча. Сама ж колекція згідно опису містить 181 лист і 29 фотографій. Вона складається в основному з сімейного листування, насамперед із листів Роберта Вельча до його сестри Лізи (Елізабет) Вельч, переважно у період з 1909 по 1919 роки.
Вельч пише про свою сіоністську діяльність, особливо в організації “Бар Кохба” (Прага) та його членів, публікації, лекції та заходи, вивчення івриту, а також про свій досвід як солдата австро-угорської армії під час Першої світової війни, включаючи описи сіл у Галичині, що пройшли повз його полк, становище єврейських мешканців і біженців, щоденне життя в окопах і у походах.
Його листи містять роздуми про юдаїзм, сіонізм, війну (Першу світову) політичні події та особисті справи.
Світлини, серед них — групові портрети, пейзажі пов’язані переважно з Першою світовою війною (1916-1917 рр.) і зроблені в селах та містах Галичини — с. Росохач, Дзвіняч, Пасічна (швидше за все йдеться про район Івано-Франківська), Павелче (Павлівка), Калуш і Заліщики, де дислокувався Вельч зі своїм полком. Окрім цього є фотокартки з Праги та Будапешта.
У 2015 році Шошана Гумперц передала цю колекцію Єрусалимському інституту Лео Бека.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
