Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Миколу Стефанишина, навідника зенітно-кулеметного відділення зенітно-ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини.
Микола Стефанишин народився 8 квітня 1987 року в багатодітній родині. Його дитинство минало в житловому масиві Хотінь, серед друзів і рідних, які завжди пам’ятатимуть його як доброго, щирого та відданого сім’янина.
Навчався у Калуській школі №9, а згодом здобув освіту оператора комп’ютерного набору у ВПУ №7. Як і багато молодих людей, певний час працював за кордоном, однак серце кликало додому, тож повернувся до рідного Калуша. Тут влаштувався на роботу в пекарню, де й зустрів своє кохання — дружину Ольгу. Разом вони створили міцну родину, а найбільшим їхнім щастям стала донечка Марія.
Микола був турботливим батьком, люблячим чоловіком і вірним другом. Він мав добре серце, завжди підтримував рідних і друзів, був людиною, на яку можна було покластися. Але життя підготувало йому нелегкі випробування — у 2017 році він пережив важку втрату, поховавши батька.
У листопаді 2023 року Микола без вагань став на захист України. Він твердо знав, що його місце — серед тих, хто боронить рідну землю. У розмовах із сім’єю з гордістю говорив про свій військовий обов’язок, підкреслюючи, що захищати Батьківщину — це справа честі. В його родині мужність передавалася з покоління в покоління: рідний брат Героя, Андрій, із перших днів повномасштабного вторгнення також став на захист України.
Микола Стефанишин служив навідником зенітно-кулеметного відділення зенітно-ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини. Він був відповідальним, відважним і відданим своїй справі.
На жаль, 27 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання в Запорізькій області, Герой загинув… Війна забрала ще одного сміливого й відданого сина України. Прощання з Миколою відбулося 2 березня 2024 року. Його поховали з почестями на Алеї Слави міського кладовища у Калуші. Але пам’ять про нього житиме вічно у серцях рідних, друзів та всієї громади.
За мужність, патріотизм і жертовну любов до Батьківщини 28 березня 2024 року Миколі Стефанишину було присвоєно звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади”… На жаль, посмертно.
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
