9 березня минає 211 річниця від дня народження Пророка українського народу, Кобзаря – Тараса Шевченка. Калушани у 1921 році неабияк вшанували пам’ять свого поета. Та так, що поляки були при повній бойовій готовності через страх заворушень. У церкві на святковій Літургії не було нікого, окрім дітвори. Натомість святковий концерт зібрав повну залу Народного Дому. В чому причина?
Як вашановували Кобзаря майже 100 років тому розповідає Інформатор.
Проведення Шевченківського свята, що відбувалося у Калуші у 1921 році, тобто у 94 роки тому знаходимо у газеті “Український вісник” №48 за 21 березня 1921 року. Звідси дізнаємося, що калушани чи не вперше виконали теперішній гімн “Ще не вмерла”, а також не знали про відправу у церкві, тому людей там майже не було, а поляки очікували на якісь заворушення.
Далі подаємо оригінал із газети:
“Очевидець. Калуш. Дня 10 марта 1921 святковано в нас Тарасове свято. Рано відправлено в церкві Службу Божу й Панахиду, а вечером відбувся в салі Народнього Дому концерт. Про відправу в церкві нарід не знав і тому крім шкільної дітвори майже нікого не було. За це на концерті виповнила публика салю по береги, В програму концерту входили: вступне слово, співи, гри і деклямації. Вступне слово виголосив о. Майорчак, а співи виконав міщанський хор під управою п. Захнея. Скрипкове сольо п. Сандурського при дострою пані Долинської і деклямація “Сон” п. Павлишина були так добре виконані, що могли вдоволити навіть дуже вибагливу публику.
По відспіванню “Ще не вмерла” розійшлася публика домів. На наше здивованнє довідалися ми слідуючого дня, що наші сусіди держали остре поготівля цілу ніч, боячися якихсь вимаячених заворушень.
По волі цих, що вибрали Комітет, мав весь дохід йти на фонд “Учітеся”. Тимчасом не вшановано цеї волі і половину обходу призначено на читальню “Просвіти”. Хоч Львів на це згодився, апелюємо до Комітету і Виділу читальні в Калуші, щоби й цю другу половину доходу післати до Львова на фонд “Учітеся”, бо чейже нема сумніву, що фонд такий о много важнійший, як направа Читальні, тим більше, що калуських міщан стати ще на направу Читальні. Калуський” .
Насправді досить цінні відомості маємо у наших руках. По-перше, знаходимо чи не перше документальне засвідчення виконання гімну “Ще не вмерла”. Ба більше цікавий той факт, що містяни не були добре проінформовані про Святу Літургію, яка мала пройти того дня. Тому на ній була лише дітвора. Але тут виникає питання, адже дітвора мала відвідати літургію разом із учителями. То зрештою, інформування якимось чином відбувалося, але напевно, воно було не зовсім якісним.
Та найбільше вразив факт, що поляки (у статті їх називають “сусідами”) були у бойовій готовністі, очікуючи заворушень з боку калушан-українців. Однак, як зауважує автор, це було ніщо інше як маячіння.
Додамо, що наприкінці січня 2025 року російські окупанти обстріляли погруддя Шевченка у місті-побратимі Калуша – Новогродівці Покровського району Донецької області (від 28 серпня 2024 року – місто тимчасово окуповане). Погруддя було подароване Калушем у 2001 році на честь 10-річчя української незалежності.
Сучасний пам’ятник Шевченку, що розміщений на площі поблизу костелу та навпроти Концертного залу
Нагадаємо, що сучасний пам’ятник Тарасові Шевченку у Калуші було відкрито у березні 1997 році. Тобто скоро йому виповниться 30 років. Того ж року попередній пам’ятник, що був встановлений у 1976 році, було подаровано Сімферополю (Крим, Україна).
Попередник сучасного Шевченка у Калуші.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
