У 1929 році на Калущині трапилася дивна і незрозуміла історія. Чоловік зі Львова приїхав до Томашівців із портретами польських генералів та за рахунок них виманював у селян гроші на себто допомогу ветеранам Першої світової війни. Говорив, що має на це право бо він з “звйонзку” зі Львова. Натомість, як писали тодішні журналісти, виманював кошти лише у осіб із інвалідністю. За ті кошти лишав їм портрета. Чим завершилася дана історія майже 100-річної давності.
Розповідає Інформатор.
Досить цікаві відомості із життя села Томашівці знаходимо в українському тижневому часописі “Народня справа” №13 за 7 квітня 1929 року. Історія наступна: зі Львова на Калущину приїздить чоловік, який ймовірно або був ветераном або ж шахраєм, у статті про це ні слова. Він привіз портрети генералів польської армії, а натомість збирав гроші на потреби ветеранів австрійської війни (в значенні Першої світової війни, – авт). Далі подаємо оригінал статті із підзаголовком “Аби видерти…”:
“Нам пишуть з села Томашівців повіту Калуш: 15 березня прийшов у село якийсь панок зі Львова і привіз зі собою повну пачку якихось портретів ґенералів і инших панів. Він сказав, що є з якогось “звйонзку” зі Львова і що має право збирати гроші на тих інвалідів з австрійської війни, які досі не мають ренти. І почав ходити по селі та виманювати по кілька золотих і то лише у бідних інвалідів, а за це лишав портрет якогось генерала. Так зібрав в селі 60 зол. і пішов на другі села. Тут остерігаємо наших людей-інвалідів, щоби нікому не давалися натягати. Може той панок і мав яке право просити, але ніхто не мусить давати, як добре не знає, на що дає. Ми маємо своїх інвалідів з української війни і їм повинні помагати, бо їм держава нічо не дає. Та давати на когось другого та ще й чужого — нас не стане”, – йдеться у статті за квітень 1929 року
Чим закінчилася дана історія і чи справді коши були спрямовані на потреби ветеранів достеменно невідомо. Але факт досить таки дивний, щоб чоловік зі Львова їхав аж на Калущину аби зібрати кошти. Лише у Томашівцях йому вдалося зібрати 60 злотих, а потім він пішов по інших селах, щоб назбирати коштів для ветеранів австрійської війни.
Цікавим є заклика авторів, що слід підтримувати ветеранів української війни, адже їх на той час було чимало, а для невідомої особи краще такого не робити, бо як сказано у кінці газетної вирізки: “Ми маємо своїх інвалідів з української війни і їм повинні помагати, бо їм держава нічо не дає. Та давати на когось другого та ще й чужого — нас не стане”
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
