Науковці у Калуші тривалий час тестують калійно-магнієві добрива, які одержали в лабораторних умовах із розсолів Домбровського кар’єру. Це, кажуть вони, наше “золото”. Але, щоб воно дійсно збагатило громаду, потрібно створювати повноцінне виробництво. А ще краще — інноваційний парк, із яким можна буде не лише пожвавити економічну ситуацію у громаді, а і “підправити” екологічну репутацію міста.
Ідею інноваційного парку презентували під час панельної дискусії в рамках події KALUSH EXPO, яку відвідав Інформатор.
Про перспективи щодо відновлення калійної промисловості у Калуші йшлося під час третьої дискусійної панелі, яку модерував міський голова Андрій Найда. Він зокрема зазначив, що бурхливий розвиток Калуша відбувався саме тоді, коли був започаткований комбінат “Хлорвініл”, коли відбувався видобуток калійних солей та розвивалися інші виробництва… Але далі почалось багаторічне лобіювання подібних виробництв у росії й білорусі, а відтак — і занепад цієї галузі в Україні.
“Нещодавно ми отримали хорошу новину: наші родовища включені у стратегічні запаси України і є дуже великий шанс, що в найближчому майбутньому будуть виробляти і калійні солі, і добрива. Для громади це було би дуже добре, бо виробництва можуть дати 2500 робочих місць. Це — розвиток”, — зазначив міський голова.
Калійні солі в Калуші видобували ще в 1867 році! На той час це було друге таке виробництво у світі (після Німеччини). Про це розповіла наукова співробітниця Лабораторії галургії ДУ “Державний науково-дослідний та проектний інститут основної хімії” (ДУ “НІОХІМ”), доцентка кафедри хімії Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, кандидатка технічних наук Ольга Хацевич. За її словами, калійна промисловість розвивалася до 21 століття. Але вона призвела і до низки проблем, які залишаються невирішеними (шахтні виробітки, Домбровський кар’єр, хвостосховища…). У певний час це серйозно заплямувало репутацію міста, яке начебто стало “небезпечним” для життя.
“Калуш дійсно мав заплямовану репутацію екологічними проблемами. Проблеми є. Але вони вирішувані. Й наука якраз покликана шукати відповіді на такі питання. Впродовж останніх трьох років наша установа, НІОХІМ, займалася якраз дослідженнями ситуації”, — зазначила спікерка.
Науковці досліджували склад розсолів і визначали, як і на що їх можна переробляти. Відтак у лабораторних умовах вони отримали калійно-магнієві добрива та взялися тестувати їх у теплицях.
“Результати показали, що ці добрива дають дуже позитивний ефект. Вони загалом набагато кращі й ефективніші від калійно-хлоридних, які до цього завозили і завозять в Україну”, — поділилася результатами тривалої роботи Ольга Хацевич.
Відтак вона зауважила, що їхня наукова спільнота прийшла до ідеї створення інноваційного парку. Ключовим у ньому має стати калійно-магнієве виробництво, яке, власне, продукуватиме добрива. Із сировиною проблем немає, адже на даний час вона вже є готова (розсоли в Домбровському кар’єрі, концентрація яких становить 300 грам на літр).
“Побічними продуктами в такій технології буде сіль. Це — технічна сіль, але дуже якісна. Її можна буде використати як сировину для содового виробництва. Соди теж немає в Україні. І хлорид-магнієві розчини, які теж можна переробляти ефективно на магній-оксид, що є дуже ліквідним продуктом теж”, — продовжила вона.
Зважаючи на енергозатратність таких проєктів, мають використовувати альтернативні джерела енергії (сонячні панелі, вітрові станції). Науковці бачать доцільність і в будівництві сміттєпереробного заводу, який також давав би додаткову енергетику для цього інноваційного парку.
“Маючи такі запаси і готову сировину, яка створює техногенні проблеми, ми зобов’язані сприяти тому? щоб мати виробництво калійно-магнієвих добрив для власних потреб і, можливо, й для експорту. Тоді можна буде і позбутися тих екологічних проблем, бо іншого варіанту просто немає. Тільки переоробка тих накопичених розсолів дасть можливість Калушу вийти з тої екологічної складної ситуації, яка є”, — підсумувала Ольга Хацевич.
Ресурси є, технології є. Має бути лише бажання влади і бізнесу й такі виробництва можуть реально з’явитися. Поки що це все ж залишається ідеєю. А науковці тим часом планують продовжувати свої дослідження і цього року. Теплиці вже заклали й будуть стежити за впливом вироблених у Калуші добрив на рослини.
Нагадаємо, напередодні в Калуші відбулася велика бізнес-подія: “KALUSH EXPO 2025” зібрав представників українського та міжнародного бізнесу, інвесторів, експертів та управлінців. Близько 30 спікерів говорили про потенціали зростання громади, екологічну трансформацію, розвиток промисловості та експорту тощо. Було чотири панельні дискусії, після яких — виставка продукції калуських виробників та благодійний аукціон.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
