Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Петра Юсипа, з позивним “Ковбой“, водія-стрілеця штурмової роти 710-ої бригади охорони.
Петро Юсип народився 26 березня 1989 року в селі Кальна на Івано-Франківщині у великій та люблячій родині. Охоче навчався у місцевій школі, захоплювався літературою, катався на лижах, ходив у походи, займався скелелазінням. Відзначався жвавою енергійністю та доброзишливістю. У старших класах здобув спеціально-технічну освіту за професією різальник по дереву та бересті у Долинському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті.
Петро любив природу і відображав її красу у фотографіях. Він мав золоті руки, майстрував меблі та художні вироби з дерева. Все, до чого б не взявся, робив бездоганно. Мама згадує, що коли Петро закінчував школу, у сім’ї сталася трагедія, внаслідок якої загинув батько.
У 2006 році вступив до Стрийського вищого художнього професійного училища, де здобув професію виробника художніх виробів із дерева. Після училища працював на меблевому комбінаті в Стрию, згодом опанував навички професійного фасадника і працював у Києві на будівництві, а пізніше на заводі в Чехії. Проте завжди мріяв про дорогу та подорожі, тому після закінчення курсів водіння почав працювати далекобійником у Польщі.
Петро любив життя, свою родину та будував власний дім, де планував створити сім’ю. Він був дбайливим і уважним хрещеним, але не встиг стати батьком для своїх дітей. Усі його плани і сподівання знищила війна.
У перші дні повномасштабного вторгнення Петро без вагань йде добровольцем на захист батьківщини. 4 березня 2022 року він вступає до лав Збройних Сил України. Проходив службу та вишкіл в 710-й бригаді охорони держспецтранслужби військової частини Т0910, де здобув декілька військових спеціальностей: водій-стрілець, снайпер другої категорії.
У квітні 2023 року Петро долучається до бойового підрозділу та стає одним з героїв штурмової роти 710 бригади охорони, девіз якої “Все чуємо, все бачимо”. Він брав участь у виконанні завдань по обороні та наступальних діях на Донеччині. Петро проявив себе як справжній герой, хоробрий, безстрашний воїн, надійний побратим, завжди усміхнений та позитивний, водночас серйозний і виважений, сміливий і впевнений у собі. Він вірив у перемогу і навіть у пеклі війни знаходив час для читання книг.
19 серпня 2023 року Петро загинув унаслідок мінометного обстрілу у районі населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області. У цей день він отримав поранення в обидві ноги, але, незважаючи на це, продовжив вести бій. Він гідно відстоював незалежність і волю нашої Батьківщини, віддавши своє найцінніше — життя, захищаючи її.
Петро знайшов свій останній спочинок на кладовищі рідного села Кальна, Калуського району.
Героя залишили рідні, серед яких мати, шестеро сестер та четверо братів. Родина без нього осиротіла. Він був тією золотою ниткою, що пов’язувала всю велику родину.
Петро нагороджений медаллю “Лицар бойового чину” та Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
