Інформатор Калуш


ЖИТТЯ

З музею дитячого санаторію на Калущині таємничо зникають експонати | ВІДЕОРЕПОРТАЖ

Близько 20 років тому в селі Ясень на Калущині почали формувати музей у приміщенні дитячого санаторію. Зібрали чимало дійсно унікальних старожитностей. Однак, за роки належним чином музей так і не узаконили. Нещодавно виявилося, що частина експонатів просто зникла. 

Дізнавався Інформатор.

Колишні педагогічні працівники обласного дитячого санаторію “Ясень” імені митрополита Андрея Шептицького, які безпосередньо брали участь у заснуванні, наповненні та утриманні музею, були шоковані, коли дізналися, що частина речей зникла. Де вони зараз знаходяться — нікому невідомо.

“Експонати по часточках по селу збирали. Там, де розбирали чи перебудовували хати, то наші працівники йшли туди і переглядали речі. Односельці знали, що ми робимо музей і віддавали нам експонати. По старих будинках багато знаходили. І так був створений досить гарний музей з багатьма експонатами, які були записані у зошиті і пронумеровані. І навіть писали, хто передав у музей ту чи іншу річ”, – розповіла колишня працівниця санаторію Руслана Семко.

Коли люди дізналися, що частина експонатів музею начебто зникла, педагоги надіслали звернення до теперішнього генерального директора санаторію Василя Мотрука. Просили з’ясувати обставини зникнення експонатів із музею, що розташований на першому поверсі шкільного корпусу. У зверненні йшлося про те, що даний музей перебуває на балансі бухгалтерії санаторію.

До самого директора люди претензій начебто не мають, бо на посаду він прийшов нещодавно. Але хочуть дізнатися, де могли подітися цінні речі.

Натомість педагоги отримали відповідь, що музей не стоїть на балансі санаторію…

Велика інвентаризація

Медична директорка санаторію Ольга Смик у коментарі Інформатору розповіла, що 3 квітня у музеї здійснили інвентаризацію:

“Ми робили інвентаризацію і зробили облік. Там багато чого ще є: полишалися і глечики, і миски. Ікони висять. Я фактично не орієнтуюся в ньому, бо музеєм опікувалися вчителі і вони його створили. Не можу точно сказати вам, що там пропало, але там ще є багато речей. Ми зробили світлини і просили подивитися, бо вони (вчителі, – авт.) краще знають, чи щось там пропало”. 

Вона додала, що запрошувала педагогів до музею, щоб вони могли побачити та визначити, що зникло. Жінка вважає, що саме вони вкладали увесь свій час та душу у створення цього музею та краще орієнтуються у ньому. 

“Нас усіх це болить, бо це памʼятки наших предків. Я туди рідко заходила, бо була зайнята лікарською роботою. Але як була там, то, звісно, там дуже гарно. Вишиванки були, рушники різні, багато чого…”

Детальніше у нашому репортажі:

Відомо, що у січні 2025 року новим генеральним директором дитячого санаторію став Василь Мотрук. Він розповів, що музей досі не був узаконений та взятий на баланс. Тому лише зараз було здійснено облік експонатів музею та взято його на баланс:

“На сьогоднішній момент пройшла інвентаризація матеріальних цінностей і в результаті все переписано і прийнято по факту. Документів про цей музей немає. На балансі він не стояв. Це просто добровільно приносилися людьми різні речі, якими колись користувалися: обладнання, на якому пряли вовну, вишиті рушники, старовинний одяг. Де зараз воно ділося, невідомо. Говорять, що це мав би знати попередній керівник. Можливо, він більше знає…

Ми ж провели аудит і по факту того, що залишилося, вже узаконили його”.

Зі слів Ольги Смик, вчителі казали, що зникли зокрема куфери. Журналістам нашого видання показали відеозаписи, що були опубліковані у спільноті музею рік-два тому. На них педагогам вдалося помітити вишиванки, рушники, гуцульський кептар, яких, на жаль, на сьогоднішній день дійсно немає серед експонатів музею.

Додамо, що увесь старовинний одяг, який міститься в музеї, вчителі використовували для різноманітних виступів чи концертів, але завжди повертали все на місце.

“Я звісно за те, щоб берегти нашу історію та наші реліквії”, – підсумував Василь Мотрук.

До правоохоронних органів наразі люди не зверталися, хоча й роздумували над цим.

Краєзнавчі музеї варті уваги нашої спільноти, адже в них міститься цінний історичний пласт населеного пункту. Втім, його насамперед слід взяти на облік та узаконити, щоб не виникало подібних випадків.

Держава починається з плекання історії невеличкого села чи містечка і в цілому вже формує історичне обличчя держави.

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

 

Нагору