Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Андрія Дроня, з позивнив “Таксіст”, солдата 93 окремої механізованої бригади “Холодний Яр”.
Андрій Дронь народився 19 квітня 1986 року в місті Калуші в багатодітній родині. Він був наймолодшим сином у сім’ї, мав старших сестер Зоряну та Руслану. Змалечку Андрій допомагав батькам у всьому, був їхньою надійною підтримкою та опорою. Навчався в Калуській загальноосвітній школі №4, де друзі згадують його як надійного товариша, завжди готового прийти на допомогу.
Чесний та доброзичливий, він закінчив дев’ять класів у 2001 році і одразу ж пішов працювати менеджером зі збуту продукції приватного підприємства. Водночас він таксував у службах “Лімниця” та “VIP” і займався підприємницькою діяльністю, маючи власну фірму, яка реалізувала електроди.
У 2006 році Андрій зустрів свою кохану дівчину Мар’яну, а наступного року пара одружилася. У 2009 році на світ з’явилася їхня донечка Вероніка, яка стала для них радістю, щастям та гордістю. Разом із коханою вони прожили 16 щасливих років у шлюбі. Андрій був товариським та відкритим, мав багато друзів і знайомих. За словами племінників, дядько був людиною слова, прикладом людяності та патріотизму. Він ніколи не кинув би когось у біді, і все, що запланував, завжди робив без вагань. Будь-яку справу доводив до кінця. Його захопленням були риболовля та відпочинок у горах, де він черпав сили і отримував заряд позитивних емоцій.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії, Андрій перебував на роботі у Польщі. Однак у важкий для держави час він повернувся додому, не змігши бути байдужим до долі рідної землі. Спочатку він трохи волонтерив, а 18 липня 2022 року був мобілізований на фронт. Два місяці він проходив навчання під Львовом, після чого був переведений у військову частину А1302, де служив навідником другої мотопіхотної роти першого мотопіхотного батальйону. Андрій брав участь у боях за Бахмут, село Іванівське та місто Соледар.
Побратими згадують його як надійну та відважну людину. Андрій зарекомендував себе як мужній, сміливий солдат, вірний товариш, щирий і добрий. “На нього завжди можна було покластися”, – згадує Тарас. Стас додає: “Він був дуже розумним і чесним, а ще стриманим та зосередженим. Міг підтримати та розрадити у будь-якій складній ситуації. З ним завжди було весело і нестрашно”. Максим, ще один побратим, говорить: “Андрій поєднував у собі зосередженість і вдумливість, залишаючись водночас дуже світлою, добродушною і приємною людиною. А ще мав загострене почуття справедливості та завжди відстоював власні життєві цінності.”
30 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання, Андрій загинув. Він разом із побратимами поїхав на завдання, яке виявилося останнім. Коли вони поверталися, позаду них вилетів дрон, і хлопці отримали поранення, несумісні з життям. “Андрій був найкращим чоловіком. Він завжди допомагав мені у всьому. Ми всі дуже любимо його та сумуємо”, – розповідає його дружина Мар’яна. “Він був є і буде найкращим татусем для мене. Він завжди був прикладом для мене. Я його дуже сильно люблю та сумую за ним”, – додає донька Вероніка.
Свій останній спочинок Андрій знайшов 3 вересня 2023 року на алеї слави Калуського міського кладовища. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, Указом Президента України Володимира Зеленського від 2 січня 2024 року Андрій Дронь нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно). Також загиблому захиснику присвоєно звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади”.
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
