Карпатські гори — це місце, де природа не прощає помилок. І саме тут Андрій “Чорний” і Марʼяна “Гірська Мураха” здійснили важливу місію — встановити нове дзеркало на озері Несамовите, долаючи непередбачувану погоду і складний маршрут.
Розповідає про цю подорож Інформатор.
Нещодавно мандрівник Андрій “Чорний” разом зі своєю компаньйонкою Марʼяною “Гірською Мурахою” взяли на себе важливе та складне завдання — встановити нове дзеркало біля озера Несамовите у горах Карпат. Здається, це була проста ідея, яка на перший погляд не мала б викликати труднощів. Але насправді маршрут виявився важким, цікавим і непередбачуваним. І сам Андрій, розповідаючи цю історію, згадує, що ці походи не стали для них звичними.
Як розповів “Чорний”, дзеркало на озері вже змінювали у 2022 році. Андрій познайомився з волонтерами, які займалися заміною пошкодженого дзеркала на Несамовитому. Але вже у жовтні 2023 року дзеркало стало пошкодженим, подряпаним, і тоді виникла ідея замінити його знову.
Андрій розповідає: “Спочатку побачив, як замінили дзеркало на горі Хом’як, і потім я написав у коментарях, що на Несамовите також потрібно оновити дзеркало. Мені відповіли: ‘Якшо ви такі розумні, то підіть і замініть’. Це і стало початком ідеї зайнятися цією справою“.
Згодом з ним зв’язалася компанія “Liberta.ua”, яка займається виготовленням скла та дзеркал. Після кількох днів очікування вони підтвердили свою готовність допомогти та виготовили нове дзеркало спеціально для цієї місії. Це дало змогу Андрію втілити задумане й встановити дзеркало на Несамовитому.
Після виготовлення дзеркала розпочався наступний етап подорожі. “Чорний” додає, що це не була одна спроба. Перші два виходи були “пробними” і не увінчалися успіхом. Лише на третій раз вони змогли розібратися в усіх нюансах цього походу.
Перший раз, 13 квітня, вони вирушили на встановлення дзеркала, але зимові погодні умови трохи ускладнили їхній шлях. Снігоступи тоді не взяли, і це стало справжнім випробуванням: лишалося пройти трохи більше кілометра, але довелося повертатися назад. Потім у Великдень Андрій вирушив самостійно — це був розвідувальний вихід, аби на власні очі побачити, в якому стані маршрут і чи реально пройти його з вантажем. Після цього Андрій обрав інший шлях — через Заросляк.
Вже за кілька днів у вівторок після ретельної підготовки “Чорний” з “Гірською Мурахою” вирушили на вирішальний підйом — встановити дзеркало на Несамовитому. Усе необхідне було щільно запаковане в спеціальний рюкзак: саме так вдалося безпечно нести велике скло, інструменти, аптечку, речі та харчі. Загальна вага спорядження сягала близько 15 кг. На них чекав непростий шлях — майже 9 кілометрів в один бік із підйомом на тисячу метрів і майже 10 годин мандрівки.
“Кожен крок вимагав максимальної обережності: один невдалий рух — і дзеркало, зроблене завдяки спільним зусиллям багатьох людей, могло б просто розбитися. Вирушили ще за сонячної погоди, однак дорогою назад усе змінилося — небо почало затягувати хмарами. Розраховували, що погода зміниться пізніше, але вона мала інші плани. Десь біля 14:00, коли ми наближалися до Несамовитого, почав іти дощ. Повертаючись, на нас налетів град, а потім і гроза з блискавками“, — згадує Андрій.
Коли йшли до Несамовитого, багато маркерів на маршруті були невидимі, адже всі вони знаходилися на каміннях. Тому довелося йти вже по офлайн-карті. Спочатку вони піднялися до озера з новим дзеркалом, подолавши складний маршрут, що ніби провів їх через усі чотири пори року — від весняного сонця до снігу, граду й грози. А вже після встановлення нового пошкоджене старе дзеркало вони обережно спустили вниз, щоб не залишати в горах.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Під час грози їм вдалося знайти прихисток у кущах на хребті. Вони дійшли до вказівника, коли знову почався грім, і їм довелося зупинитися в западині, перечекавши, поки погода покращиться. І поступово вони дійшли через дощ. Андрій згадує, що вони бачили й квіти, наприклад крокуси, і грозу, і дощ, і сніг.
“Це був дуже крутий досвід, — каже він, — і в цьому є своя містика цих гір“.
На перший погляд усе здавалося простим: піднятися на Несамовите і встановити дзеркало, взяти все необхідне — і шлях буде легким. Однак, як з’ясувалося, реальність виявилася зовсім іншою. Кожен крок у горах до Несамовитого мав значення, і сам маршрут став набагато складнішим і більш цікавим, ніж можна було уявити. Андрій планує написати історію цього походу, щоб поділитися всім, що він пережив, і пояснити, чому такі мандрівки вимагають значної підготовки та розуміння складностей, що можуть виникнути на кожному етапі.
Мандрівник доповнює: “Під час походу потрібно бути надзвичайно обережним, оскільки річки та струмки, сховані під снігом, можуть стати небезпечними пастками. В один момент поверхня снігу може здаватися надійною, але під нею часто є порожнечі, і можна провалитися. Один неправильний крок може призвести до серйозних травм, тому готуватися до таких умов необхідно дуже ретельно. У горах навіть звичні ситуації можуть стати небезпечними, і кожен крок потребує уваги“.
Цей похід став одним із найскладніших для Андрія. Він довго обирав людину, з якою міг би йти, адже бажаючих було багато, але витримати таку пригоду може тільки добре підготовлений мандрівник. Врешті-решт він вибрав свою надійну компаньйонку — Марʼяну, яка, як і він, мала досвід та готовність до таких складних умов.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
“Чорний” уже має 14 підйомів на гору Хом’як і багато різних рекордів, але цей похід виявився одним із найбільш виснажливих. Це багато чому його навчив, особливо в таких погодних умовах. Перший досвід у грозі був саме під час цього походу. По відео все виглядало легко і швидко, але насправді це було набагато цікавіше і важче, ніж можна було б уявити.
Установлення дзеркала на Несамовитому стало справжнім випробуванням через постійну зміну погоди. Протягом маршруту їм довелося пережити всі чотири пори року: від сонця до дощу, граду, снігу та грози. Ці погодні умови значно ускладнили шлях, але попри всю втомленість вони повернулися задоволені — їхня праця стала важливою частиною природи, доступною для всіх, хто прагне побачити красу цього місця. Для Андрія та його компаньйонки Мар’яни похід, став одним з найцінніших пригод у їхньому житті. На гору Хом’як, з його точки зору, було набагато легше вийти, ніж подолати весь цей маршрут.
Важливе розуміння того, що сніг може бути дуже непередбачуваним, і велика відповідальність не тільки за себе, але й за компаньйонку. Трекінгові палиці необхідні, і для новачків це абсолютно обов’язково. “Чорний” наголосив, що можна було б і почекати теплішого періоду, щоб снігу вже не було, і тоді вирушати.
“Можна було б також чекати гарної погоди, але для життя не можна думати і чекати, що буде завтра: ‘Не думай про завтра, це за 1000 років’, як співав Скрябін у пісні. Можна було почекати до травня чи червня, коли погода в горах стає стабільнішою і більш сприятливою для підйому, але я розумів, що час не чекає. Тому вирішив не відкладати важливу місію й подолати всі труднощі вже зараз, навіть якщо погодні умови можуть бути несприятливими“, — розповідає “Чорний”.
Ціль була поставлена, і її треба було досягти. І ось вони побували в чотирьох різних порах року. Одне діло побачити, а інше — пережити: підніматися влітку, потрапити в сніг, спуститися в град, дощ і грозу. Слів навіть не вистачить, щоб передати той вигляд і відчуття.
“Туди важко буде піднятися, тому самостійно краще не ризикувати”, — зауважив Андрій, наголошуючи на важливості підготовки й досвіду. І завершивши свою розповідь, додав: “Очі можуть бачити мету, але тільки ноги доведуть до неї“.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
