7 травня у Ватикані розпочався конклав, на якому кардинали повинні обрати 267-ого Папу Римського. Серед 133 кардиналів, які мають право голосу, є українець – Микола Бичок із Тернополя. За традицією про обрання нового єпископа Риму сповіщає білий дим, який виходить із димаря Сікстинської капели. Проте буває й чорний дим. Що про нього відомо?
Інформатор розповідає, де можна наживо спостерігати за виборами Римського архієрея.
Спочатку о 11 годині (за київським часом) розпочнеться Свята Меса за обрання нового папи. Опісля о 17:30 конклав розпочнеться у каплиці Паоліна. Перед тим як зайти до Сікстинської капели кардинали молитимуться до усіх святих. Усіх кардинлів замкнуть у Сікстинській капелі для голосування. Серед учасників є Микола Бичок із Тернополя.
Як світ дізнається про обрання нового папи?
За традицією факт обрання папи сповіщає білий дим із димаря Сікстинської капели. Враховуючи, що конклав є таємним, тому ніякої прямої трансляції звідти апріорі не може бути. Втім, є цілодобова пряма трансляція орієнтована на димар Сікстинської капели.
Для вашої зручності залишаємо декілька джерел прямої трансляції з видом на димар Сікстинської капели:
Також залишаємо пряму трансляцію з видом на собор св. Петра у Ватикані:
Що відомо про Миколу Бичка, який є учасником конклаву?
Микола Бичок родом із Тернополя. 7 грудня 2024 року вже покійний папа Франциск увів українця у сан кардинала Католицької Церкви. Він є єпископом Австралії. Для УГКЦ він є шостим українцем за всю історію кардиналом Католицької Церкви. Та водночас наймолодшим у світі в цілому.
Детальніше у нашому матеріалі — Вперше за 20 років кардинал з України може стати наступним Папою Римським. Хто він?
Як відбувається голосування на конклаві?
Конклав – це зібрання кардиналів-електорів, які обирають нового Папу. Цей ритуал бере початок у XIII столітті та регулюється апостольською конституцією Universi Dominici Gregis, виданою Папою Іваном Павлом II. Процедура Конклаву була встановлена Папою Григорієм Х у 1274 році. Папа Павло VI зменшив кількість кардиналів-електів до 120 у 1975 році. Колегія кардиналів складається з трьох груп: кардиналів-єпископів (за титулами субурбікарних єпархій біля Рима), кардиналів-пресвітерів (за титулами древніх римських храмів) та кардиналів-дияконів (за титулами римських дияконій). Титули кардинала мають також глави деяких Східних Католицьких Церков. Оскільки Римський єпископ є не тільки главою Римської єпархії, Латинської Церкви, але і цілої Католицької Церкви, то главам Східних Католицьких Церков таким чином (через надання титулу кардинала Римської Церкви) надається змога брати участь у виборах Папи. Колегія кардиналів також є керівним органом Католицької Церкви в період Sede Vacante.
Процес голосування
Після того, як всі кардинали-електи увійшли до Сикстинської каплиці, останній кардинал-диякон зачиняє двері зсередини. А ззовні процес обрання нового понтифіка охороняють вояки швейцарської гвардії. Ватиканська гвардія налічує 110 гвардійців, які забезпечують порядок і безпеку Папи. За легендою одяг гвардійців розробив Мікеланджело.
Голосування проходить у кілька турів. У перший день можливе лише одне голосування, а надалі – по чотири: два зранку і два ввечері.
Після того як кожен кардинал вписав ім’я обранця він вкидає бюлетень в спеціальну чашу. Перед вівтарем розміщений стіл, за яким сидять кардинали, які підраховують голоси. Голосування є таємним. З-поміж кардиналів обирають 9 єпископів, які відповідають за процедуру. Три кардинали є в рахунковій групі, три збирають бюлетені в кардиналів, які з певних причин не можуть підійти і вкинути бюлетень і ще три перевіряють бюлетені.
Після кожного голосування бюлетені скріплюються ниткою та спалюються з додаванням спеціальних матеріалів, що забарвлюють дим.Такий дим із труби труби капели сигналізує про результат: чорний дим означає, що Папу не обрано, а білий – що вибір зроблено.
Процес кожного голосуваня триває від двох до трьох годин. Для того, щоб бути обраним Папою, кандидат повинен набрати 2/3 голосів конклаву. Якщо ніхто не зміг набрати необхідної кількості голосів, то після 34 голосування Конклав обирає нового понтифіка з-поміж двох осіб, які набрали найбільшу кількість голосів на останньому голосуванні. Ті, за кого голосують в цьому випадку, вже не можуть брати участь в голосуванні. Кожен кардинал-елект зобовязаний брати участь у всіх голосуваннях.
Таємне голосування було запроваджене Папою Григорієм XV у 1621 році. Бюлетень містить напис Eligo in Summum Ponteficem («Я обираю верховним понтифіком»), а нижче кардинал-елект власною рукою вписує ім’я людини (свідомо спотворюючи свій почерк, щоб зберегти таємність голосування), за яку він голосує.
Після того, як хтось набрав 2/3 голосів кардиналів-електів, декан колегії кардиналів (на сьогодні це Анджело Содано) запитує обраного – приймає він вибір чи ні. Після того, як обраний дає ствердну відповідь, декан запитує, яке ім’я він обирає для свого понтифікату.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
