Долинянка Любов Бойчук опублікувала у Facebook унікальний родинний документ – довідку 71-річної давності, що була видана її матері для можливості виїзду з с. Раків до м. Долини.
Розповідає Інформатор.
“Людина, яка народилася та до певного віку проживала в селі, перебралася в місто. І треба було підтвердження з сільради. (А це – пройшов рік по смерті сталіна. І ще двадцять років чекання на паспортизацію селян…) Публікується вперше. З домашнього архіву”, –розповідає долинянка.
Документ датується 7 квітня 1954 року. Тобто це вже післясталінський період, адже Сталін помер 5 березня 1953 року і це згодом ознаменувало початок т. зв. хрущовської відлиги, що тривала з 1953 по 1964 рр.
Унікальність документа полягає й у штемпелі, на якому зазначено Брошнівський поштовий відділ, що свідчить про те, що Раків на той час відносився до Брошнівського поштового відділку.
Далі по тексту оригіналу:
“Довідка видана Раківською СільРадою гр(омадянці, – авт.) Бойчук Олені Дмитрівні села Раків Долинського р-ну в тому, що вона проживала в Ракові в місяці березні 1954 року, вибула з села Ракова в м. Долину. Довідка видана для предʼявлення у паспортний стіл.
Про що свідчилися: голова сільради Федів, секретар Мельник”.
Важливо, що на документі є прізвища та підписи сільського голови та секретаря тих часів. Це проливає світло на тих, хто очолював наші села у той чи інший період. До прикладу, у той час сільським головою була людина на прізвище Федів. Зі слів власниці документу, у Ракові й досі є люди із такими прізвищеами.
Документ добре зберігся, текст читабельний, хоча вік документу — немалий.
Радянське кріпацтво та перші паспорти — історичний контекст
У історичному контексті, щоб внести трішки ясності, скажемо, що пенсії колгоспники почали отримувати через 10 років – у 1964 році, а паспорти селяни отримали взагалі аж у 1974-му. По факту до того часу селян “закріплювали” за колгоспом їхнього села. Простими словами — робили радянськими кріпаками без права виїзду з села, а щоб виїхати потрібні були такі довідки.
Необхідно пригадати й трудодні – форму оплати праці у колгоспах, що була запроваджена у 1930-1931 році під час примусової колективізації сільського господарства. Їх скасували лише у 1966 році: замінили на грошову оплату.
Лише 26 грудня 1974 року селянам почали видавати паспорти. До того, жителі сіл не мали права виїжджати за межі колгоспу. Тому день і ніч гарували за трудодні, який необхідно було набрати не менше 100 трудоднів. За це робітники отримували мішок борошна, трохи хліба, зерна. Насправді це була справжня експлуатація селян.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
