Сьогодні, 15 травня, у День Вишиванки українці по всьому світу вдягають вишиванки як символ стійкості, нескореності та вшанування історії — особливо важливо це звучить у час повномасштабної війни.
Ділиться Інформатор, посилаючись на сайт Главком.
День вишиванки — це не просто святкова дата, а нагадування про важливість збереження українських традицій і національного одягу. Для багатьох українців вишиванка — це не лише елемент гардероба, а справжній оберіг, символ краси, сили, родинної пам’яті та щасливої долі.
Попри те, що вишиванка має глибоке історичне коріння, вона залишається надзвичайно актуальною й у наш час. Серед усіх національних строїв саме українська вишита сорочка набула особливої популярності та поширення, ставши модною й у сучасному світі.
Всесвітній день вишиванки щороку відзначають у третій четвер травня. Цьогоріч свято припадає на 15 травня 2025 року.
Історія цього дня почалася у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала одногрупникам прийти на заняття у вишиванках. Ідею охоче підхопили як студенти, так і викладачі. Спершу святкування обмежувалося територією університету, однак з часом традиція вийшла за межі навчального закладу та поширилася по всій Україні.
В умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну День вишиванки набув ще глибшого змісту. Надягнута 16 травня вишиванка стає знаком стійкості та єдності українського народу — гучною заявою про те, що ми — вільні, незламні й горді за свою культуру.
Як усе починалося: історія Дня вишиванки
Ідея відзначати Всесвітній день вишиванки зародилася 19 років тому в стінах Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Ініціаторкою стала студентка Леся Воронюк, яку надихнув її товариш Ігор Житарюк — він регулярно приходив на пари у вишиванці.
Леся запропонувала одногрупникам обрати один день, коли всі разом одягнуть вишиті сорочки. І хоча спочатку до ініціативи долучилися лише кількадесят студентів і кілька викладачів, ця невелика акція швидко переросла у масштабне свято.
З роками День вишиванки став загальнонаціональним, а згодом і міжнародним. Його підтримують українці з усього світу, а також іноземці, які симпатизують Україні.
Українська вишиванка знайшла прихильність навіть серед голлівудських знаменитостей. У ній з’являлися Джонні Депп, Міла Йовович, Ума Турман, Холлі Беррі, Кейт Мосс, Енн Гетуей, Лана Дель Рей, Майк Тайсон, Адель, Різ Візерспун, Ніколь Кідман, Сандра Буллок, Джекі Чан, Діта фон Тіз та багато інших. Надихнулися українськими візерунками й світові модні будинки — наприклад, Dolce&Gabbana і Valentino випускали колекції з мотивами традиційної української вишивки. День вишиванки став не просто даниною традиціям, а потужним культурним явищем, яке об’єднує українців по всьому світу.
Як відзначають День вишиванки
День вишиванки не має фіксованих сценаріїв чи обов’язкових заходів. Це свято живе у традиції одягати вишиту сорочку, фотографуватися та ділитися світлинами в соціальних мережах, щоб показати свою єдність з українською культурою.
У мирний час у різних містах України до Дня вишиванки організовували концерти, ярмарки, тематичні фотосесії, фестивалі й патріотичні акції. Та через повномасштабну війну проведення масових заходів тимчасово заборонене.
Водночас навіть у таких умовах кожен, хто перебуває в безпечному місці, може долучитися до святкування — просто вдягнувши вишиванку. Це простий, але дуже символічний жест, який підтримує моральний дух і нагадує: ми сильні, ми єдині, ми українці.
Цікаві факти про вишиванку
Історики й археологи переконані: перші елементи вишивки з’явилися ще задовго до нашої ери — їх можна побачити на одязі скіфів, які жили на території сучасної України. Вишиваний одяг був відомий і в часи Київської Русі — згадки про особливе вбрання русинів залишили у своїх описах мандрівники з різних країн. Протягом століть українці пронесли крізь час любов до вишивки, передаючи традиції з покоління в покоління. Кожен регіон зберіг свої характерні орнаменти, кольори й стилі, що перетворює українську вишиванку на своєрідну мапу культурного різноманіття.
Деякі дослідники пов’язують витоки української вишивки з Трипільською культурою, яка існувала в епоху пізнього неоліту. Трипільці, відомі як вправні гончарі, прикрашали глиняний посуд спіральними та геометричними візерунками. Історики припускають, що подібні символи наносили й на тканини та одяг.
Серед найдавніших мотивів української вишивки — геометричні форми: ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, крапки. Їх вишивали техніками прямої гладі та “ретязя” — одного з предків відомого «хрестика». Особливо ця техніка була поширена на західноукраїнських землях.
Зламу в історії вишиванки слід шукати в ХІХ столітті — саме тоді з’явилася професія вишивальниць. Люди почали замовляти сорочки не лише для себе, а й для всієї родини. Відтепер не потрібно було самому прикрашати одяг — цим займалися майстрині. У цей період вишиванка починає входити в моду і серед української інтелігенції. Один із перших, хто популяризував її у суспільстві, був Іван Франко — він сміливо комбінував вишиту сорочку з класичним діловим піджаком.
Цікаво, що вишиванка вже не раз ставала елементом національних рекордів. Так, у День Незалежності у 2011 році в Рівному на центральній площі міста зібралося 6570 людей у вишиванках — цей показник внесли до Книги рекордів України. А у 2018 році у Волновасі на Донеччині, під час святкування 27-ї річниці Незалежності, встановили ще один рекорд — найбільшу кількість людей у вишиванках, які зібралися в одній локації в зоні проведення Операції об’єднаних сил. Тоді в святковому одязі зібралося 5095 осіб — і навіть один пес у патріотичному вбранні.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
