Жителі тодішнього містечка Войнилів ще задовго до встановлення за часів незалежної України державного свята – Дня Героїв, вшановували пам’ять борців за волю України. Це була ще одна своєрідна можливість заявити про свою українськість та приналежність до української нації. Як це відбувалося майже 100 років тому…
Розповідає Інформатор.
Деталі заходу вшанування пам’яті борцям за волю України знаходимо у газеті “Наш прапор” за 1 липня 1936 року. Газета помістила спогади особи, яка була присутня того дня у Войнилові та поділилася враженнями. Місцевий священнослужитель відправив панахиду за полеглими Героями, відтак похід відправився на цвинтар. Там, як заведено, священник проголосив палку промову, а місцевий хор заспівав стрілецької пісні. Детальніше подаємо оригінальний витяг із газети за липень 1936 року:
“Дня 21. травня ц. р. громадяне місточка Войнилова обходили память поляглих борців за волю України. о дек. Людомир Зарицький відправив панахиду коло хреста, закопаного біля церкви, а опісля похід пішов на цвинтар. Похід замикали з одного боку хлопці, з другого дівчата, одягнені в національні строї. Поміж тими довгими рядами молоді було 7 вінків з чорними і білими шарфами, на яких видніли золоті написи “Борцям за волю України”. Найкращий був вінок терневии з чорними шарфами, що його несли на переді походу. На цвинтарі всі вінки зложено на могилі, яка цего року була ше вища і гарніше прибрана, як попередніх років. По відправленню панахиди о. дек, Людомир Зарицький сказав коротку, але повну глибокого змісту промову, після чого мужеський хор місцевої Читальні „Просвіти” відспівав стрілецьку пісню п-з. “Ой впав стрілець”. Гарно виконана пісня зробила на присутних помітне вражіння. Громадяне Войнилова памятали рівнож і про українських інвалідів і на ту ціль зложили добровільний даток в квоті 11 50 зл. Присутний”
Міщани з повагою віднеслися до вшанування Героїв. Відправили панахиду, а похід очолили вінки із золотими написами “Борцям за волю України”. Все б нічого, але захід відбувся за часів польської окупації Галичини та за 3 роки до початку Другої світової війни. Знаємо, що польська влада не надто лояльно ставилася до таких заходів і вважала їх проявом сепаратизму. Втім, українців це не лякало, адже вони, як мінімум, жили на власній землі.
Тим більше, можна говорити, що священник у промові міг використати антипольські гасла у підтримку незалежності України, що також не подобалося польській адміністрації. Факт залишається фактом – така подія мала місце, а очевидець переповів її журналістам газети “Наш прапор” зі Львова.
Тоді вартість одного примірника становила 15 грошів (польський еквівелент українських копійок, простими словами розмінна монета). То ж велика кількість жителів тодішньої Галичини мали змогу дізнатися як у тодішньому містечку Войнилів вшанували пам’ять Героїв України.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
