Сьогодні у Калуші офіційно присвоїли звання почесних громадян ще шістьом захисникам, які загинули, боронячи Україну.
Ділиться Інформатор.
Сьогодні, 29 травня, на сесії Калуської міської ради було ухвалено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади” (посмертно) шістьом Героям, які загинули у російсько-українській війні:
- Владиславу Дигалюку, який народився 8 квітня 1995 року в місті Тальне Черкаської області. Понад шість років він проживав у Калуші та працював слюсарем з експлуатації і ремонту газового устаткування. У січні 2023 року Владислав був призваний до Збройних Сил України, де служив водієм-сапером інженерно-саперного відділення. Він був одружений з Оксаною, разом виховували донечку Настю. 1 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Бологівки на Харківщині Владислав загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої. За час служби він отримав низку нагород за мужність і самовідданість.
-
Святославу Дубені, який народився 27 лютого 1997 року. Він служив солдатом і був водієм механізованого взводу одного з механізованих батальйонів Збройних Сил України. Проживав у селі Підмихайля Новицької громади. Святослав відзначався мужністю, товариськістю та надійністю. Під час перебування у відпустці із задоволенням розповідав про свої бойові подвиги, брав участь у флешмобах та урочистих заходах рідного села. 10 червня 2024 року він загинув від поранень, отриманих під час артилерійського обстрілу в місті Часів Яр Донецької області, виконуючи бойове завдання. Поховали Героя у його рідному селі Підмихайля.
-
Олегу Завадецькому, молодшому сержанту, який народився 26 листопада 1986 року у селі Тужилів. Навчався в місцевій школі, а згодом у Голині, де здобув багато друзів. Службу у Збройних Силах України проходив ще до 2014 року, був гравцем футбольної команди “Зірка”. У 2014 році став на захист України у складі 80-ї окремої гірсько-штурмової бригади, отримав поранення і повернувся додому. З початком повномасштабної війни знову пішов на фронт, служив у 63-й окремій механізованій бригаді, брав участь у визволенні Херсонщини та воював на Бахмутському напрямку. Загинув 12 травня 2025 року під час бою в Краматорському районі Донецької області. Похований у Голині.
- Ярославу Комару, головному сержанту механізованого взводу, який народився 29 березня 1998 року у Голині. Він був допитливим та активним учнем, який після школи навчався на акторській майстерності в Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника. У молодості працював у театрі, на заправці та навіть на сезонних роботах за кордоном. Від початку повномасштабного вторгнення Ярослав підписав контракт із ЗСУ у червні 2022 року, пройшов навчання за кордоном і служив у різних підрозділах. Минулого року отримав поранення, під час реабілітації познайомився з дівчиною. Загинув 26 квітня 2025 року внаслідок ворожої дронової атаки в Запорізькій області. Похований на місцевому кладовищі у Голині.
- Богдану Конику, мешканцю села Тужилів, 1971 року народження, було 53 роки. Він служив майстром-електрозварником у відділенні технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного обслуговування озброєння та військової техніки 3 батальйону оперативного призначення військової частини 3029. Вірний військовій присязі, Богдан проявив мужність і стійкість під час бойового завдання. Загинув 4 травня 2025 року на околицях населеного пункту Мала Шапківка Куп’янського району Харківської області під час ворожого мінометного обстрілу позиції “Коала”, отримавши поранення, несумісні з життям. Поховали Героя на кладовищі у рідному селі Тужилів.
-
Сергію Федьківу, який народився 20 червня 1989 року, було 35 років. Він виріс здоровим, допитливим і дбайливим хлопцем. Після закінчення школи та вишу працював на різних роботах в Україні та за кордоном, не боячись жодної праці. У 27 років, у 2016 році, Сергій став на захист України, приєднавшись до лав ДУК “Правий сектор”, де служив до 2019 року. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Сергій знову повернувся до служби. Він був водієм зенітно-кулеметного відділення артилерійського взводу роти вогневої підтримки 79 батальйону Сил територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського. За мужність і службу неодноразово отримував медалі та відзнаки, серед яких — медаль “За оборону рідної держави”, медаль “За службу державі” та відзнака за поранення.
Вічна пам‘ять і слава Героям!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
