Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Віталія Грицака — старшого стрільця 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4007.
Віталій Грицак народився 2 жовтня 1984 року у селищі Брошнів-Осада на Івано-Франківщині. У 1991 році він пішов до першого класу Брошнів-Осадської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Після закінчення дев’ятого класу продовжив навчання в Коломийському коледжі за спеціальністю правознавство.
У 2002 році Віталія призвали до лав Збройних сил України, військову службу він проходив у місті Павлоград Дніпропетровської області. Через два роки звільнився в запас у званні старшого сержанта.
У 2004 році Віталій одружився зі своєю першою дружиною. 20 березня 2005 року у подружжя народився син Максим. А 12 лютого 2009 року народився другий син Денис. З другою дружиною Віталій жив у цивільному шлюбі, прийняв її доньку Аліну як рідну. 12 серпня 2014 року у пари народився спільний син Артем.
Віталій дуже любив своїх дітей і життя загалом, був енергійним і хотів багато чого спробувати. Цікавився електронікою та комп’ютерами. Близько двох років працював у Калуському військкоматі, потім охоронцем на різних об’єктах.
Віталій захоплювався автомобілями, багато їздив власним авто і працював водієм на різних фірмах. Останнє місце роботи — водій великовантажного автомобіля.
На початку повномасштабної війни Віталія знову призвали до Збройних сил України Калуським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки по мобілізації. 9 березня 2022 року його зарахували до особового складу 110-ї окремої механізованої бригади на посаду старшого стрільця.
З 27 березня 2022 року Віталій брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії росії в Донецькій та Луганській областях.
29 травня 2022 року Віталій загинув від вибухової травми біля села Новоолександрівка Донецької області.
Поховали героя на кладовищі в його рідному селищі Брошнів-Осада на Івано-Франківщині.
Після смерті Віталію присвоїли звання “Почесний громадянин Калуської громади”.
На освяченні пам’ятників загиблих героїв Калуської громади отець Михайло Бігун сказав: “Ці воїни виконали найголовнішу Божу заповідь — ніхто більшої любові не має, над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. Вони сплять на Святому місці, наші соколи. Хлопці, ми зі своєї сторони будемо їх пам’ятати. Віталій за незалежність України віддав найцінніше — життя, і наш святий обов’язок — зберегти пам’ять про нього навіки.”
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
