Пан Олександр з Долини на псевдо “Барбер” служить на посаді старшого навідника гранатомета у протитанковому взводі роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 100 омбр.
Про це пише 100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ, передає Інформатор.
Боєць Олександр з міста Дубровиця, що на півночі Рівненщини. Хоча вже багато років проживає у Долині на Івано-Франківщині – рідному місті своєї коханої дружини Мар’яни.
Чоловік носить бороду з 2009 року – з часів, коли це ще не було особливо “модним”.
Олександр з усмішкою розповідає, що його сину Ярославу 11 років – то він батька лише раз поголеним бачив. Та й то це випадково вийшло. Підстригав бороду тримером і трохи перестарався – довелося збрити. А донька Валентина, якій невдовзі виповниться сім років, тата без бороди ще й не бачила.
“Вміння підстригати самого себе визначило і мій позивний у війську. Хлопці, вперше побачивши мене у “перукарській справі”, наввипередки почали просити підстригти і їх. Довелося усьому взводу “організувати” зачіски – тож і до сьогодні я є позаштатним перукарем підрозділу”, – деталізує Олександр.
До слова, у 2009-2013 роках майбутньому “Барберу” довелося побувати на заробітках на росії. Чоловік працював бурильником капремонту свердловин у Тюмені.
Олександр каже, що вже тоді звернув увагу на ординську ментальність росіян, кардинально відмінну від європейської ментальності українців. Тож ані початок війни у 2014 році, ані повномасштабне вторгнення у 2022-му, ані звіряча ненависть окупантів до нашої держави та їхні масові воєнні злочини на нашій території – великою несподіванкою для чоловіка не стали…
29 червня буде два роки, як бородань служить у лавах ЗСУ.
“Чесно кажучи, я ще 24 лютого 2022 року збирався йти до ТЦК. Але дружина наробила плачу – мовляв, залишу її напризволяще з двома малими дітьми. Довелося трохи відкласти своє рішення. Понад рік я наполегливо “готував” кохану, пояснював, що захищати Батьківщину – справа кожного чоловіка. А, зрештою – таки зізнаюся у цьому “гріху” – довелося ще й вдатися до невеличкого обману. Сказав, що приїжджали на роботу з ТЦК і вже “взяли на олівець”. Хоча, насправді, у червні 2023-го я таки добровольцем доєднався до війська, уклавши контракт із ЗСУ”, – розповідає Олександр.
Головною мотивацією продовжувати боротьбу та емоційною підтримкою у складних фронтових ситуаціях для “Барбера” є думки про сім’ю. Каже, дуже хочеться нарешті здолати цього клятого ворога і повернутися додому: обійняти дружину, сина, доньку. Брати не дистанційно, а як найактивнішу участь у вихованні своїх дітей. А ще дуже хоче знову “осідлати” велосипед і вирушити у якусь велоподорож – страшенно любить цю справу.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
