Трійця або П’ятдесятниця: що це за свято та чому будинки прикрашають “зеленими” гілками

П’ятдесятниця – важливе християнське свято, що відзначають на 50 день від Великодня. Також його ще називають Днем Святої Трійці. В чому особливість даного свята і які існують народні традиції?

Розповідає Інформатор.

Цьогоріч День Святої Трійці припадає на 8 червня. У цей день Святий Дух зійшов на учнів у вигляді вогненних язиків. Усі вони почали розмовляти різними мовами та пішли проповідувати Євангеліє народам. Петро встав і проповідував натовпу, розповідаючи про Ісуса. Це свято врожаю було першим плодом великого врожаю душ.

Перед цим святом відзначалось Вознесіння Господнє, під час якого Ісус Христос дав настанову йти і проповідувати всім народам, христячи їх ім’ям Отця і Сина і Святого Духа. Але поки апостоли чекали на Св. Духа, якого Господь обіцяв їм послати: “А коли Утішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене..”. Уже після П’ятидесятниці апостоли засвідчили своєю вірою, проповіддю і хрещенням, що Свята Трійця справді існує.

Народні звичаї та традиції

У народі це свято ще називають Зеленими Святами, які охоплюють День Святої Трійці і наступний післян нього понеділок Святого Духа.  Встановлення даного свята відбулося в 381 році, коли в Константинополі був скликаний II Вселенський собор, на якому було сформульовано вчення про Трійцю. Саме тоді затвердили догмат про рівність і едіносущія всіх Божих осіб.

Щодо слов’яни, то вони відзначати Трійцю набагато пізніше — лише через 300 років після хрещення Русі, тобто в кінці XIII – початку XIV століть.

Напередодні свята усі оселі, церкви та навіть колодязі в цей день прикрашають гілками дерев – найчастіше клену, липи, берези, а також різнотрав’ям: м’ятою, полином, чебрецем. Цей зелений декор мав захищати дім від злих духів, хвороб і блискавки. У народі вірили, що трави, зібрані на Трійцю, мають цілющу силу. Їх сушили й зберігали до зими для відварів, ванн або обкурювання приміщень.

• Освячення зелені: у церквах благословляють гілки дерев, пахучі трави й квіти, які потім приносять додому для прикрашання оселі — як знак Божого благословення й оновлення життя.
• Плетіння вінків: молоді дівчата створюють вінки з лугових рослин — ці символічні прикраси уособлюють молодість, родючість і гармонію з природою.
• Виїзди на природу: родини збираються на пікніки в лісі чи біля річок, де відпочивають, частуються й проводять час у спільних іграх і розвагах.
• Святкові частування: до столу подають м’ясні та молочні страви, які символізують добробут, здоров’я й радість життя.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08