Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Олега Лисевича, з позивним “Лис”, старшого солдата високомобільних десантних військ Збройних сил України.
Олег Лисевич народився 10 червня 1985 року у селі Сваричів Рожнятівської територіальної громади, що на Івано-Франківської області. Він ріс веселим, кмітливим і дуже добрим хлопчиком. У 2002 році закінчив Сваричівську загальноосвітню школу. Після школи проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України, де був нагороджений грамотами та подяками. Після демобілізації повернувся додому і, щоб допомогти мамі, працював на будівництві за кордоном.
Хлопець з добрими очима та лагідною усмішкою — таким Олега згадують односельчани. Друзі характеризують його як справедливого, чесного та порядного друга, готового завжди прийти на допомогу.
Коли почалася війна, Олег пішов захищати свою землю. Після проходження медкомісії та навчання він став санітарним інструктором. Олег брав участь в антитерористичній операції на сході України, був учасником бойових дій у Промисловій зоні міста Авдіївка на Донеччині. Проросійські бойовики тримали місто під контролем з кінця квітня 2014 року, але 28 липня того ж року Збройним силам України вдалося звільнити його.
6 липня 2016 року пополудні в Промисловій зоні Авдіївки під час обстрілу російськими терористами міна 120-міліметрового калібру залетіла у бліндаж. Олег загинув. Побратим Володимир Чорній згадує: “Олег був воїном-десантником, і в нього це було в душі. Він знав, що міг не йти на ту війну. Він без вагань у військкоматі прийшов медкомісію і відразу відбув на навчання і прибув виконувати обов’язки. Він був медиком у частині”. Воїну назавжди 31 рік.
9 липня 2016 року Героя поховали в рідному селі Сваричів. У нього залишилися мама і брат, який також був учасником бойових дій.
Указом Президента України №511/2016 від 19 листопада 2016 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” — Герой нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
У Сваричівській загальноосвітній школі встановлено меморіальну дошку Герою. Військовий комісар Олександр Желяк у спогадах рідних та односельців зазначив, що Олег загинув, але “не вмер у наших серцях, і поки буде ця дошка на цій стіні, поки буде прапор на цій щоглі, поки буде Україна”. У спогадах рідних та односельців він залишиться мужнім воїном, який виконав свій обов’язок до кінця. Герої не вмирають, а навічно вписують своє ім’я в історію України.
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
